Важкоатлет Олександр Пелешенко став п’ятим у ваговій категорії до 85 кг. 22-річний атлет так прокоментував свій виступ.
«Занадто багато сил було віддано у тренувальному процесі, вагу притримував, перельоти, акліматизація - це все впливає. Уже під час змагання дуже багато сил віддав на ривок. На поштовх вийшов дещо в’ялим. Та ще й мозоль зірвав у першій спробі на 210 кг. З часу чемпіонату Європи, на якому я отримав одразу дві травми в останньому підході – мікро-надрив стегна і надрив плечової сумки - минуло 3 місяці. Лікувався місяць. Попри травму, у травні ще й рекорд України «зняв». Можна сказати, що за 2 з половиною місяці додав у сумі 13 кілограмів до свого ж національного рекорду. Наче й непогано, але цього замало. Я очікував не менше «бронзи». Значить будемо ще чотири роки чекати. Я незадоволений виступом. І хоча мене підтримав мій тренер, але я сказав і собі, і друзям: рано чи пізно я доведу всім, що я - найкращий і здобуду титул олімпійського чемпіона. Я не здаюся».
Олександр також поділився враженнями від підтримки вболівальників.
Я це дуже добре відчував. Особливо у ривку я виходив, це так мені підіймало дух. Я повертаю голову і бачу - всі здійнялися на ноги і скандують «Україна!». Це було дуже приємно і натхненно. Я просто виходжу й думаю: «Не можу не підняти, стільки людей прийшло підтримати, вони мене навіть особисто не знають, але вболівають, бо я – український спортсмен». Я був дуже приємно здивований, коли побачив, що третина залу – українці.