_pictogram.svg.png)
14-річним хлопчиком Яків Пункін почав займатися боротьбою, просто не хотів бути слабшим за інших.
Продовжити свою спортивну кар’єру завадила війна та потрапляння до концтабору. Після повернення додому Яків важив 36 кілограмів. Лікар сказав йому: «Жити будете, але про спорт - забудьте!». Одужавши, Пункін розпочав активно тренуватись.
У рідному Запоріжжі про нього стали говорити, як про талановитого борця. Всіх вражала незвичайна манера ведення сутичок. Головна, неповторна основа майстерності Якова Пункіна – особливий кидок прогином. Навіть якби Пункін нічого не виграв, то й тоді його ім"я золотими буквами було б записане в історію борцівського спорту, як винахідника кидка, ще довго ніким не повтореного.
Протягом 7 років Якову не було рівних на килимі: він – п’ятиразовий чемпіон СРСР, дворазовий чемпіон Всесвітніх фестивалів молоді і студентів, але, головне - Олімпійський чемпіон 1952 року в Гельсінкі.
Після Ігор в Гельсінкі одна з фінських газет писала: «Важко повірити, що спортсмен, який володіє досконалою технікою боротьби, переніс такі важкі життєві випробування».
З тих пір минуло 65 років. У Запоріжжі свято шанують пам"ять про свого першого Олімпійського чемпіона. Засновано медаль імені Пункіна, якою нагороджують найкращих борців, проводяться міжнародні фестивалі класичної та вільної боротьби. А до 65-ї річниці завоювання золотої медалі Олімпійських ігор було приурочене відкриття меморіальної композиції на його могилі на Першотравневому кладовищі Запоріжжя. У створенні цього пам"ятника взяли активну участь відділення Національного олімпійського комітету України у Запорізькій області, Запорізьке обласне відділення НОК України, міська федерація греко-римської боротьби, приватний підприємець Олександр Гома, який є автором проекту.
Мітинг розпочався виступом одного з найвідоміших тренерів з греко-римської боротьби, почесного громадянина Запорізької області Євгена Черткова: «Яків Пункін був видатним спортсменом, чудовою людиною. Гадаю, що його подвиг пам’ятатимуть наступні покоління борців, а ми, тренери, маємо зробити все належне, щоб нинішні медалісти чемпіонату світу серед кадетів, чемпіонату Європи серед молоді повторили олімпійський подвиг Якова вже на наступних Іграх у 2020 році».
«Запоріжжя здавна має славу міста металургів, енергетиків, машинобудівників, будівельників, студентів і спортсменів. Гадаю, що цю стислу характеристику треба обов’язково доповнити – «і олімпійських чемпіонів». Тому що саме вони уславили наше місто й нашу країну на весь світ. Свого часу я мав можливість спілкуватися з Яковом Григоровичем, коли він працював у спортклубі «Будівельник», в легкоатлетичному манежі. Це була людина щирої душі. Втім, він ніколи не розповідав, як завойовував високі спортивні титули, а казав: «Виходячи на килим, я навіть уявити не міг, що можу комусь поступитись». Зі свого боку додам, що борці – і греко-римляни, і вільники – це дружня сім’я», - сказав голова обласного осередку НОК Володимир Лобанов.
Володимир Лобанов вручив видання НОК України, в яких гідне місце посідають дописи про Якова Пункіна, авторові меморіальної композиції Олександру Гома та синові Олімпійського чемпіона – Григорію Пункіну, котрий спеціально прибув з далекого ізраїльського міста Хайфа.
Право відкрити меморіальну композицію було надане спадкоємцям спортивної слави Якова Пункіна – золотому та бронзовому медалістам недавнього чемпіонату світу серед кадетів – Владиславу Кузьку та Олександрові Євдокимову, а також срібному призерУ чемпіонату Європи серед молоді Мирославу Солов’яну.
Під завісу мітингу зі словами вдячності до присутніх звернувся Григорій Пункін. А потім підніжжя меморіальні композиції буквально потонуло у морі квітів.
