_pictogram.svg.png)
Із вересня 2016 року п’ятикласники вісімнадцяти львівських шкіл мають додатковий урок фізкультури з елементами регбі. На відміну від дорослої версії гри, регбі у школах – безконтактний і не травматичний. Аби позначити захоплення суперника, потрібно зірвати з нього спеціальну стрічку. У регбі «на стрічках» на поле виходять по п’ять гравців із кожної команди. Звідси й назва спортивної дисципліни – регбі-5.
Куратор програми «Регбі-5» та віце-президент Федерації регбі Львівщини з розвитку дитячого регбі Северин Шкільник розповів, як гра з овальним м’ячем допомагає відволіктись від буденності, знайти рішення у стресовій ситуації та зміцнює не лише тіло, але й характер.
Регбі часто називають спортом для джентльменів із хуліганськими правилами. У давнину англійські аристократи підтримували себе у формі саме завдяки регбі. Традиція зберігається дотепер – королівська сім’я Великобританії пропагує цей спорт, а принц Гаррі є покровителем збірної Англії з регбі. В англійському регбі дуже мало легіонерів: кожен захищає честь землі, з якої він родом.
У Львові перший матч із регбі відбувся 95 років тому – у липні 1922 року команди «Орла білого» та «Орла чорного» змагались за перемогу. На дев’яносторіччя матчу Федерація регбі Львівщини провела два матчі з поляками: товариський матч-реконструкцію ветеранів у давній спортивній формі, гру молодіжних збірних України і Польщі в рамках Чемпіонату Європи, і так званий «Третій тайм». Нещодавно на стадіоні «Юність» відбувся другий Відкритий кубок Львова з регбі-7.
Я прийшов у гру підлітком, а до того займався тенісом. Якось знайомий узяв мене та ще двох моїх друзів на тренування з регбі, яке проводив Юрій Грабовський, головний тренер львівської команди «Сокіл». У нас було просте, на перший погляд, завдання – дійти до середини поля, витримавши натиск суперника. Нам не вдалося: за лічені хвилини ми вже лежали захекані та дивились у небо. Проте такий початок, цей спорт захопив мене своєю динамікою, логікою та фізичним навантаженнями, які сприяють чудовій фізичній формі.
Діти можуть грати з чотирьох років у так зване «безконтактне регбі» або «регбі на стрічках». Щоб пропагувати цей вид спорту у Львові, Федерація регбі Львівщини розробили спільно з управлінням молоді і спорту та управлінням освіти Львівської міської ради програму «Регбі-5», яка зараз впроваджується у школах.
Щоб займатись з дітьми, потрібно мати терпіння: підходить двадцять чоловік із запитаннями, не дати відповіді на які ти просто не можеш. Дітей потрібно зацікавити: проводити естафети, показувати трюки, виконувати навантаження разом з ними. Крім того, діти відволікаються від звичного їм оточення, отримують нове коло спілкування та беруть участь у змаганнях. Днями у Львові пройшов перший чемпіонат України з регбі-5 серед школярів п’ятих-шостих класів та другий відкритий кубок Львова з регбі-7, який, сподіваюсь, стане традиційним.
Федерація регбі Львівщини, яку очолює Петро Адамик, об’єднує декілька різновидів гри – класичне регбі-15, або регбі-юніон; регбі-13 (так зване регбі-ліг); регбі-7 – це олімпійський вид спорту, та безконтактне регбі-5 для дітей. За Львів виступають клуби «Сокіл» – із традиціями та сорокарічною історією, та «Леви», на базі яких тренуються діти, а також команду ветеранів регбі «Сиві Леви» Old Boys Rugby Lviv.
На моїх очах виросла команда дівчат «Левиці», більшість із них я пам’ятаю з восьми-дев’ятирічного віку. Минулого року вони стали чемпіонками України у Вищій лізі, вийшли у Суперлігу та грають за збірну України. Наші хлопці і дівчатка зараз навчаються в Університеті фізкультури і ми сподіваємось, що невдовзі матимемо своїх дипломованих тренерів. Мій син також займається регбі, уже понад шість років, і, я сподіваюсь, також не втратить інтересу до гри.
У регбі кожен гравець, наче фігура у шахах, має свою позицію та функції, які потрібно виконувати та розуміти завдання партнерів. Регбі насправді вимагає злагодженої гри та дисципліни, тому цей вид спорту популярний у військових. Якщо гравець порушує правила, страждає уся команда. Штрафний – це покарання, яке суперник може реалізувати ударом ногою по воротах, або команда відступає на десять метрів поля назад, які доводиться відробляти по сантиметру. Після гри товариші по команді, імовірно, розкажуть «штрафнику», що правила гри порушувати не варто і він їх у майбутньому буде точно виконувати.
Регбі – динамічний вид спорту із значним фізичним навантаженням. Ми робимо вправи, бігаємо крос, працюємо із «залізом» – важкоатлетичні навантаження, займаємось акробатикою та боротьбою. Проте головне, чого навчає гра у регбі – це приймати правильне рішення у стресовій ситуації. Коли гравець володіє м’ячем, на нього одразу біжить, щоб захопити, п’ятнадцять людей з команди-суперника. Тоді на прийняття рішення часу, м’яко кажучи, зовсім мало. Важливо не стільки продавити суперників фізично, а обійти їх технічно, розіграти. У цьому і є смак гри у регбі.
На професійному рівні у регбі грають зазвичай до 35-40 років. Однак питання віку досить розмите, оскільки, на відміну від старших, у молодших і фізично витриваліших гравців часто немає досвіду та психологічної стійкості. Коли регбіст під час сутички починає вагатися щодо правильності прийнятого рішення – все, цей епізод він програв. Молоді гравці легше піддаються зовнішнім впливам, втрачають цінні частинки секунди і результат гри змінюється. Регбі виховує зібраність та вчить діяти у стресових ситуаціях.
На першому місці в регбі – повага. Після матчу суперники повинні потиснути одне одному руки та подякувати своїм опонентам за хорошу гру. Свою силу тут демонструють лише у межах правил, оскільки можна завдати суперникові серйозної травми. За брутальну гру суддя має право вилучити гравця з поля, а згодом дисциплінарна комісія може його дискваліфікувати, інколи назавжди.
Коли робиш захоплення спортсмена, треба упевнитись у його безпечному приземленні. Окрім цього, сильніші гравці допомагають слабшим: головний заклик у регбі – це «плече до плеча». Я завжди про це нагадую дітям, які тільки починають займатися регбі.
Регбі – контактний вид спорту. Якщо гравець не почувається готовим, краще пропустити гру. Проте за статистикою в інших ігрових видах спорту травми трапляються частіше. Після першого контакту гравець наче поринає в інший світ із визначеними правилами. Гравець регбі – це атлет, що виходить на поле готовим до контактної боротьби, і, можливо, тому уникає значних травм. Найпоказовішими у матчі є останні двадцять хвилин, саме у цей час на фоні втоми проявляється характер гравця та його здатність опиратися стресу.
Участь у змаганнях – це не лише перемоги та медалі, але досвід та задоволення від гри. Коли на чемпіонатах немає нових команд, результат матчів можна передбачити. На стадіоні «Юність» зараз реконструюють трибуни та роздягалки, і наступного року там відбуватимуться матчі Чемпіонату Європи з регбі. На чемпіонаті виступатиме і Національна збірна України, у складі якої є гравці львівського«Сокола».
