Головний тренер регбістів львівського «Сокола» Дмитро Кірсанов поділився з кореспондентом kamp-sport.

Головний тренер регбістів львівського «Сокола» Дмитро Кірсанов поділився з кореспондентом kamp-sport.com очікуваннями від суботнього поєдинку проти київського «Антареса» в рамках шостого туру чемпіонату України з регбі-15 чоловічої Суперліги. А розпочалася розмова з обговорення причин невдалого старту «соколів» у поточному сезоні.

– Розпочали ми чемпіонат Суперліги насправді погано – коли команда програє, то очевидно, що говорити про задовільні результати не можна. Однак подібний розвиток подій був очікуваним. Адже в умовах карантину, який з перервами триває уже понад рік, тренувальний режим порушений. Просто неможливо налагодити хоч якусь систему підготовки. Доходило навіть до того, що інколи на тренуваннях було менше десяти чоловік. А звідси проблеми і з функціональною підготовкою, і з тактикою та й з усім решта. Також слід врахувати, що з чотирьох наших суперників, з якими ми наразі вже зіграли поєдинки першого кола, троє є призерами останніх чемпіонатів. Одразу скажу, що як це не прикро визнавати, але і харківський «Олімп», і одеський «КРЕДО-1963» нині на кілька порядків сильніші за «Сокіл». У харків"ян все поставлено на професійні рейки. Майже те саме і в одеситів. А у нас команда чисто аматорська – усі гравці працюють, бо клуб оплачує лише виїзди на матчі, форму, м"ячі та надає можливість тренуватися. Через зайнятість на роботі хлопців, тренуємося ми лише тричі на тиждень. До того ж, самі розумієте, що відпрацювавши увесь день на роботі, ввечері гравці на тренування приходять вже достатньо виснаженими. Тому коефіцієнт корисної дії від занять дуже часто далеко не той, який мав би бути. А що я та мої колеги-тренери можемо змінити – у нас немає «ричагів» впливу на гравців. Так, вони фанати і приходять на тренування та грають, бо дуже люблять регбі і не уявляють свого життя без нього. Але щоб давати позитивний результат, необхідні належні умови. Коли гравець отримує нормальну зарплатню, тоді я можу від нього щось вимагати. А в нашій ситуації, я вдячний команді загалом і кожному гравцю зокрема, що вони приходять і тренуються. Правда з іграми дуже часто виникають кадрові проблеми – іноді ледь-ледь набираємо людей на повний склад.

– Ви маєте на увазі травми й ушкодження гравців?

– Ні. Якраз в цьому плані у нас в цьому році все гаразд – всі живі й здорові. Я говорю про матчі на виїздах, бо не всі можуть поїхати на гру в інше місто. Ми ж на матчі в Одесу чи Харків не літаком летимо, а добираємося наземним транспортом. А в гравців, як я вже казав, робота, з якої не кожен раз відпускають. Зазвичай питання стоїть так: «Якщо їду сьогодні, то на наступний раз не відпустять». От нам, тренерам, і доводиться вибирати, куди брати того чи іншого гравця. Звісно, що ми на виїзд проти «Олімпу» чи «КРЕДО-1963» відправляємося з молоддю, адже шансів взяти турнірні очки там немає. В Харків та в Одесу ми їздили без шести і семи гравців основного складу – звідси й поразки з великими рахунками.

– Добре, але ж «Сокіл» проти «Поділля» грав вдома, однак все одно програв хмельничанам, причому на «сухо».

– Так, але «Поділля», нагадаю, бронзовий призер, тож суперник також зовсім не простий. Що ж до вашого питання, то на мою думку, рахунок того матчу (0:22) далеко не відповідає тому, що відбувалося на полі. Вважаю, що ми грали доволі добре. Відсотків 70 ігрового часу саме «Сокіл» володів ініціативою – потужно атакував і мав дуже хороші моменти для того, щоб підкорити залікову зону суперника. Однак нам щоразу не вистачало сил, щоб дотиснути подолян і виконати спробу. Ми надто багато енергії витрачали на те, щоб створити моменти, а вже на саму їх реалізацію сил бракувало. Звісно, давалося в знаки й те, що у «Поділля» більш досвідчені гравці та й у майстерності вони мають певну перевагу. Втім, грою своїх підопічних у тому матчі, незважаючи на програш, я залишився задоволеним.

– Ще один матч ви програли в Одесі іншій команді з Південної Пальміри – «Політехніку».

– Це найбільш прикра наша поразка. Адже програли ми лише у три ігрові очки – 17:20. При цьому майже усю гру ми вели в рахунку і мали усі шанси, щоб виграти. Однак на останніх хвилинах пропустили спробу і програли. Втім, незважаючи на те, що це був перший матч сезону, відіграли ми його непогано. Дуже прикро, що не взяли турнірні очки. Але треба віддати належне й «політехнікам». У них, як і в нас, команда чисто аматорська. На відміну від своїх земляків з «КРЕДО-1963», гравці «Політехніка» зарплатню не отримують. Але в них є ціла низка талановитих молодих гравців, які свого часу грали за юнацькі, юніорські та молодіжні збірні України. Вони мають хорошу технічну підготовку, доволі різноманітно грають тактично і в них, незважаючи на молодість, уже є чималий досвід, в тому числі й міжнародний.

– В чому саме головна причина поразки «Сокола» в грі з одеським «Політехніком»?

– Наші тричетвертні поступилися своїм опонентам. Адже у сутичці ми діяли помітно краще одеситів, створювали моменти, але знову наш напад не зміг реалізувати свої шанси. Якби зіграли краще в атаці, то забезпечили б собі комфортний відрив у рахунку і не було би тої валідольної кінцівки. А так пропустили спробу в кінцівці гри і залишали поле ні з чим.

– Попереду у «Сокола» домашній поєдинок проти київського «Антареса». Чого очікуєте від суботнього матчу?

– Важка буде гра для обох команд – і для нас, і для киян. «Антарес» завжди вирізняється тим, що цю команду дуже важко прорахувати – вона найменше з усіх учасників Суперліги піддається аналізу. Кияни вже багато років грають у відкриту гру – діють по ходу поєдинку по ситуації, не притримуючись особливо якогось плану на матч. Гравці «Антареса» добре фізично підготовлені – завжди нав"язують боротьбу на кожному клаптику поля. Саме в такий спосіб, змусивши грати суперника в своє регбі, «Антарес» на старті минулого сезону у гостях сенсаційно обіграв одеський «КРЕДО-1963». Не маю сумнівів, що й нам у суботу буде вкрай важко, але ми налаштовуємо хлопців тільки на позитивний результат.

– Як саме думаєте діяти проти киян і завдяки чому збираєтеся у них вигравати?

– Перш за все необхідно старатися не скочуватися на їхню гру, не дати втягнути себе у цю дещо хаотичну боротьбу. Необхідно максимально дотримуватися ігрової дисципліни – виконувати установку тренерів. Це саме те, що у нас не виходило в попередніх іграх. Особливо важкими будуть перші хвилин 20, максимум – 30. Поки у гравців «Антареса» будуть сили, грати під постійним їхнім тиском ой як непросто. Дуже важливою є індивідуальна оборона – правильні захвати, зупинка гравців суперника. Думаю, в цій грі визначальними стануть дуелі – індивідуальні єдиноборства один-в-один. Це дуже важливі моменти, а в нас саме з ними частенько виникають проблеми.

– І що є їх причиною – недостатня майстерність, недоліки у базовій підготовці ваших хлопців?

– Не зовсім. Причина багатьох наших ігрових проблем полягає в тому, що ми фактично одними і тими ж гравцями граємо і в класичне регбі, і в регбіліг (регбі-15 і регбі -13 відповідно, – автор). А правила гри різняться і то суттєво. Аби не влазити в деталі, спробую пояснити лаконічно: те що дозволяється у регбіліг, в регбі вважається порушенням. Регбі-13 – гра більш проста, в ній значно менше тактичних і технічних прийомів. А в гравців формується стереотип дій – вони ж, для прикладу, відбирають м"яч так, як зручніше, а судді їх за це карають. Для пересічного вболівальника, напевне, здається, що регбі та регбіліг – це по своїй суті майже одне й те саме, а насправді – це два абсолютно різні види спорту. Я вже давно помітив, що як тільки команда починає суміщати регбі з регбіліг – одразу починається спад і в грі, і в результатах. Лідери Суперліги – «Олімп» і «КРЕДО-1963» – грають лише у регбі. До речі, лідер Суперліги з регбіліг – харківський «Легіон ХІІІ» у класичне регбі не грає. «Поділля» цього року перший сезон грає в обох турнірах і я думаю, років максимум через два у них піде в регбі спад. Випереджаючи ваше питання, скажу що наразі, з низки причин, «Сокіл» вимушений суміщати ці два види регбі. Але це, як кажуть в одній відомій телепрограмі, вже зовсім інша історія. А я на завершення хочу запросити львів"ян та гостей нашого міста прийти в суботу у Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького, де на стадіоні «Юність» о 12:00 розпочнеться матч «Сокіл» – «Антарес». Не можу гарантувати, що ми точно виграємо, але в тому, що хлопці віддадуть усі сили заради перемоги, сумнівів у мене немає. Так само гарантую, що ви станете свідками цікавої та безкомпромісної боротьби і отримаєте море позитивних емоцій.

kamp-sport.com