У минулому році 15-річний Андрій Хлопцов став срібним та дворазовим бронзовим призером Європейського юнацького олімпійського фестивалю
в Утрехті. Зараз талановитий хлопець - наймолодший учасник української четвірки, яка представлятиме Україну на ІІ юнацьких Олімпійських іграх
у Китаї. Він вперше братиме участь у міжнародних змаганнях такого рівня. Про те, як юний плавець готувався до змагань, та чим займатиметься після Олімпіади, прес-службі ФПУ розповів його тренер та батько – Андрій
Хлопцов.
ПРО ПЛАВАННЯ «Коли Андрій був маленький, він практично не вилазив з ванни – ниряв,грався. Одним словом - любив воду. Як правило, у віці 6 років діти ще нічого
не хочуть. Тож віддати Андрія на плавання було моїм рішенням. Адже і я, і дружина займалися свого часу цим видом спорту. Хоча ми звісно, хотіли
віддати його на футбол, щоб він став багатою людиною». (сміється)
ПРО ТРЕНЕРСТВО «Бути батьком, а разом з тим тренером, - дуже важко. Адже одна справа, коли ми з Андрієм бешкетуємо вдома на дивані, зовсім інша - коли я на
роботі і навколо мене стоїть група плавців. Він інколи може дозволити собі якісь слова чи звертання до мене, які не можна говорити привселюдно.
Але зараз син подорослішав, тож вже розуміє, що люди сприймають його батька як тренера, і тримає дистанцію».
А.Хлопцов з тренером
ПРО СИНА «Андрій – хороший та працелюбний хлопець. Для нього плавання – справа життя. Адже син бачить свою мету, розуміє заради чого він працює,
прокидається щоранку о 5 годині. Крім того, матеріальна винагорода на змаганнях також є хорошим стимулом. Приміром, в Андрія вже є пластикова
картка з власними грошами, а в інших його однолітків ще немає. Тож він любить розраховуватися нею в магазині, купляти продукти для родини. Дуже
пишається, що це купив він сам».
ПРО ОЛІМПІАДУ «До Олімпіади ми готувалися в Києві. У минулому році Андрій виборов медалі на європейських змаганнях - Олімпійському фестивалі в Утрехті, а
зараз вже представлятиме нашу країну на світовій арені. Він вперше візьме участь на ІІ юнацьких Олімпійських іграх. Наші основні дистанції – 50 м та 100 м на спині. Однак давати якісь прогнози на Олімпіаду важко, адже Андрій ще росте, розвивається фізіологічно. Крім того, Андрій – найменший учасник нашої збірної команди у Китаї: йому лише 15 років. Серед його суперників - плавці на два-три роки старші від
нього. Однак юний вік не знімає з нього відповідальності, все одно потрібно добре виступати. Але ми абсолютно впевнені у своїх силах».
ПРО ПЛАНИ «Після Олімпіади нехай трохи до школи походить, а потім будемо готуватися до чемпіонату Європи та чемпіонату світу з плавання, які проходитимуть
у наступному році. Восени Андрій піде до 10 класу. Слава Богу, басейн знаходиться усього в кількох хвилинах ходьби від учбового закладу: тож о пів на дев`яту ранку
Андрій виходить з басейну та йде до школи, де його вже хапає інший викладач. У вільний час він захоплюється комп’ютерними іграми: в Андрія навіть є своя команда, учасники якої живуть у різних містах. Коли він обігрує
суперників, на його обличчі з`являється таке щастя, наче він Олімпійський фестиваль у Нідерландах виграв. Я, звісно, слідкую, щоб син не
просиджував за іграми більше двох годин. Також вчить англійську мову. Звісно, як батько я хочу, щоб він добре вчився у школі, слухався батьків, став хорошою та порядною людиною, поважав старших та допомагав
бабусі та дідусю, а спорт – то другорядне. Прищеплюю синові найголовніше – любов до сім`ї. У нас є дві старенькі бабусі, за якими треба доглядати. Ми їх провідуємо, і Андрій не пручається,
розуміє, що когось треба в лікарню відвезти, когось підтримати за руку. Адже все ґрунтується на родині».
У минулому році 15-річний Андрій Хлопцов став срібним та дворазовим бронзовим призером Європейського юнацького олімпійського фестивалю
в Утрехті. Зараз талановитий хлопець - наймолодший учасник української четвірки, яка представлятиме Україну на ІІ юнацьких Олімпійських іграх
у Китаї. Він вперше братиме участь у міжнародних змаганнях такого рівня. Про те, як юний плавець готувався до змагань, та чим займатиметься після Олімпіади, прес-службі ФПУ розповів його тренер та батько – Андрій
Хлопцов.
ПРО ПЛАВАННЯ «Коли Андрій був маленький, він практично не вилазив з ванни – ниряв,грався. Одним словом - любив воду. Як правило, у віці 6 років діти ще нічого
не хочуть. Тож віддати Андрія на плавання було моїм рішенням. Адже і я, і дружина займалися свого часу цим видом спорту. Хоча ми звісно, хотіли
віддати його на футбол, щоб він став багатою людиною». (сміється)
ПРО ТРЕНЕРСТВО «Бути батьком, а разом з тим тренером, - дуже важко. Адже одна справа, коли ми з Андрієм бешкетуємо вдома на дивані, зовсім інша - коли я на
роботі і навколо мене стоїть група плавців. Він інколи може дозволити собі якісь слова чи звертання до мене, які не можна говорити привселюдно.
Але зараз син подорослішав, тож вже розуміє, що люди сприймають його батька як тренера, і тримає дистанцію».
А.Хлопцов з тренером
ПРО СИНА «Андрій – хороший та працелюбний хлопець. Для нього плавання – справа життя. Адже син бачить свою мету, розуміє заради чого він працює,
прокидається щоранку о 5 годині. Крім того, матеріальна винагорода на змаганнях також є хорошим стимулом. Приміром, в Андрія вже є пластикова
картка з власними грошами, а в інших його однолітків ще немає. Тож він любить розраховуватися нею в магазині, купляти продукти для родини. Дуже
пишається, що це купив він сам».
ПРО ОЛІМПІАДУ «До Олімпіади ми готувалися в Києві. У минулому році Андрій виборов медалі на європейських змаганнях - Олімпійському фестивалі в Утрехті, а
зараз вже представлятиме нашу країну на світовій арені. Він вперше візьме участь на ІІ юнацьких Олімпійських іграх. Наші основні дистанції – 50 м та 100 м на спині. Однак давати якісь прогнози на Олімпіаду важко, адже Андрій ще росте, розвивається фізіологічно. Крім того, Андрій – найменший учасник нашої збірної команди у Китаї: йому лише 15 років. Серед його суперників - плавці на два-три роки старші від
нього. Однак юний вік не знімає з нього відповідальності, все одно потрібно добре виступати. Але ми абсолютно впевнені у своїх силах».
ПРО ПЛАНИ «Після Олімпіади нехай трохи до школи походить, а потім будемо готуватися до чемпіонату Європи та чемпіонату світу з плавання, які проходитимуть
у наступному році. Восени Андрій піде до 10 класу. Слава Богу, басейн знаходиться усього в кількох хвилинах ходьби від учбового закладу: тож о пів на дев`яту ранку
Андрій виходить з басейну та йде до школи, де його вже хапає інший викладач. У вільний час він захоплюється комп’ютерними іграми: в Андрія навіть є своя команда, учасники якої живуть у різних містах. Коли він обігрує
суперників, на його обличчі з`являється таке щастя, наче він Олімпійський фестиваль у Нідерландах виграв. Я, звісно, слідкую, щоб син не
просиджував за іграми більше двох годин. Також вчить англійську мову. Звісно, як батько я хочу, щоб він добре вчився у школі, слухався батьків, став хорошою та порядною людиною, поважав старших та допомагав
бабусі та дідусю, а спорт – то другорядне. Прищеплюю синові найголовніше – любов до сім`ї. У нас є дві старенькі бабусі, за якими треба доглядати. Ми їх провідуємо, і Андрій не пручається,
розуміє, що когось треба в лікарню відвезти, когось підтримати за руку. Адже все ґрунтується на родині».