_pictogram.svg.png)
Головний тренер СВК «Буревісник-ШВСМ» Микола БЛАГОДАРНИЙ відповів на питання анкети, запропонованої прес-службою ФВУ наставникам команд-учасниць за підсумками 1-го етапу чемпіонату України.
1. Як оцінюєте виступ команди на 1-м етапі?
2. Яка гра команди вас порадувала?
3. Яка гра команди залишила негативні враження?
4. Трійка кращих гравців за підсумками 1-го етапу?
5. Які висновки зробили після проведених матчів?
Микола БЛАГОДАРНИЙ, головний тренер СВК «Буревісник-ШВСМ»:
1. З врахуванням як завжди пізнього початку підготовки - в ігровий зал ми увійшли лише 5 вересня, а значить, форму ми набрати не могли, виступили, як і повинні були. Хоча хотілось виступити краще. Навіть запланованих три очки в матчі з «Фаворитом» взяли не без проблем. У «Баркома» ми виграли в кубковому матчі, тож хотіли повторити успіх і тут, і мали для цього шанси. Але в четвертій партії зв’язуючий Ігор Коваліков запустив непідйомну для нас подачу, якщо не помиляюсь, п"ятнадцять очок поспіль набрав суперник в цій розстановці. Крім того, на початку гри вибув через травму наш основний приймаючий ліберо Андрій Педора, після чого рівень прийому впав до дуже низької позначки - 15% «позитиву». При такому показнику вести конструктивну гру доволі складно. Боролися хлопці і з «Локомотивом», але тут без варіантів - харківська команда, на моїй пам’яті, зараз виглядає найкраще, ніж коли б то не було. Тож бажаю їм успіхів в єврокубках.
Дуже хотілося взяти очки в матчі з «Хімпромом», який зараз все ж таки кадрово слабше, ніж раніше. Для цього ми повинні були зіграти на великому підйомі, але не забувайте це був вже п’ятий поспіль ігровий день – для нашої команди, яка розпочала роботу лише в серпні, це було справжнісіньке вбивство – у фізичному плані, я маю на увазі. Хлопці просто втомилися.
Взагалі, викликає здивування відсутність вихідного в турі, який складається з п’яти ігор. Тим більше, що більшість команд були категорично «за» вихідний. Відпочинок необхідний всім учасникам змагань.
Для такого нашого виступу були і інші об’єктивні показники, крім підготовки, команду залишили сім гравців, зараз на майданчик виходять чотири людини, які, по суті, тільки розпочинають грати у волейбол. Але команда існує та грає. Наше керівництво в обличчі ректору Чернігівського педуніверситету Микола Носко та голови клубу Анатолій Сотніков робить все можливе, щоб утримати команду на плаву.
2-3. Не можу сказати, що якась гра мене порадувала. Ми завжди розпочинаємо погано, тільки в грудні-січні команда зазвичай виходить на непоганий рівень. Порадувало, що хлопці, незважаючи на те, що неготові, боролися в усіх матчах. Але у грі команди були сплески, які говорять про те, що при нормальній роботі вдасться вийти на певний рівень гри.
Порадував Богдан Татаренко: колишній перший темп регулярно показував 40% позитивного прийому і в цілому справлявся з обов’язками нападника. Серії успішних дій видавав періодично Олександр Гладенко – так, в матчі з «Вінницею» забив вісім ударів при 13-ти спробах, ще в двох іграх зробив по чотири блоки. У грі з «Локомотивом» прорізався нападаючий удар у Дикуна, який в першій партії забив чотири рази з п’яти.
Для того щоб збудувати нову команду, зазвичай необхідно три роки. Це при навчених гравцях, а у нас чотири людини в основному складі, вихованці клубної системи – Олексій Прохоренко, Денис Данилов, Богдан Татаренко та Павло Дикун. Їм ще вчитися і вчитися. Хоча всі вони мають шанси стати волейболістами високого класу, особливо Дикун з його функціональними можливостями, та Данилов, який є самим високим гравцем в Суперлізі – його зріст 215 см. Ну що ж, спробуємо пройти трирічний шлях за рік.
4. З «Локомотиву» можна називати кого завгодно. Перший – Рудницький, далі – Татаринцев та Ковальчук.
5. Чотири гравця, про яких я говорив вище, не пройшли систему підготовки ДЮСШ. Тому у них є пробіли в техніці, а техніка – це основа всього. Над цим в більшому ступені і працюємо. Для цього необхідний час, але часу у нас немає. Але три з них, наприклад, в понеділок були на тренуванні молодіжної команди, керуючись формулою: «День без тренування – пустий день». Це не може не радувати. Якщо вони будуть так відноситися до справи, то, зрозуміло, додаватимуть швидше. А швидше заграють вони, швидше заграє команда. Більш досвідчені гравці, звісно, повинні тягнути за собою команду, але не всі справляються з цією роллю. Для того, щоб добиватися результату, треба викладатися по максимуму. Треба буде підкрутити гайки, тобто буде така себе політика батога та батога, а не батога та пряника.
Прес-служба ФВУ
