_pictogram.svg.png)
Центральна блокуюча «Хіміка» Ірина Трушкіна, що поклала у скарбничку команди чотирнадцять балів у першому матчі 1/16 фіналу Кубка виклику ЄКВ зі швейцарським «Дюдінгеном», згадала перипетії виїзного поєдинку та висказала свою думку з приводу матчу-відповіді, який пройде сьогодні в Южному
- Ірино, розпочнемо з початку. Наскільки ретельної була підготовка до матчу з суперником, який зірок з небес не вистачає?
- У нас до всіх суперників підготовка ретельна, особливо на європейському рівні. Головне, що схеми, завдання зрозуміли, а потім виконали на майданчику.
- Уже доводилося чути, що, судячи з рахунком, грати довелося з суперником рівня, не в образу їй буде сказано, рівненської «Регіни», з якою грали напередодні,...
- Матч вийшов не такий простий, як могло здатися за рахунком - шкода, що не було відеотрансляції. Просто ми виконали повністю схему, яку дав тренер, плюс у дівчат був дуже хороший настрій. А якщо хтось і випадав, то ми допомагали один одному. І навіть вболівальники не стали перешкодою на шляху до перемоги.
- Чи був якийсь період адаптації до умов матчу?
- Зал середній за обсягом, менше «Олімпу», але ліній на майданчику так багато (здивовано). Я стільки видів спорту не знаю. У цьому плані було важкувато орієнтуватися, а в цілому було досить комфортно.
- За рахунок чого вдалося відразу притиснути суперника?
- У першу чергу, настрой. Настрой, мені здається, все і вирішив. Важливо було з першого сету притиснути суперника. Вони вдома грають, гравці невисокі, захисні, у складі зв’язуюча збірної Швейцарії, якій, до речі, збірна України програла в другому колі відбору на чемпіонат Європи. Були моменти, коли ми дали слабинку - вони почали наздоганяти, подачу підсилили. Але впоралися і в підсумку виграли.
- У складі суперника грає американська діагональна Кайлі Атерстоун – один з кращих снайперів чемпіонату Швейцарії, яка йде на рівні з Олесею Рихлюк. Наскільки розумію, з нею вдалося впоратися?
- Чесно кажучи, не знала про те, що вона такий вже снайпер. Ми багато дістали в захисті і закрили на блоці те, що треба було. Може, суперниці «перегоріли» - свій зал, сильно хотіли виграти. Тому не можу сказати, що ми побачили щось крутіше Олесі Рихлюк.
- На попередній стадії єврокубка «Хімік» гідно зіграв з «імоко Воллей», зокрема в гостьовому матчі - про це більшою мірою чули, ніж бачили. Такі матчі дозволяють сподіватися на те, що «Хімік» зможе поборотися за Кубок виклику ЄКВ?
- Звичайно. Обов"язково. По-перше, немає непереможних команд. По-друге, цей кубок вважається слабший, а ми в свою чергу з кожним роком стаємо сильнішими: дівчата підростають, набираються досвіду. Тому це цілком можливо. Принаймні, ми налаштовуємося на перемогу.
- У другому матчі з «Дюдінгеном» уболівальникам і фахівцям варто розраховувати на таку ж спокійну гру?
- Мені здається, не варто. Суперник подивиться гру, розбере її, трохи заспокоїться. Крім того, швейцаркам вже не настільки важливо перемогти, як нам. Ми перемогли в гостях, ми зобов"язані перемагати і вдома. Тим більше, при своїх уболівальниках. Тому, мені здається, що друга гра буде цікавіше, ніж перша.
- І з таким же настроєм, як у першій грі?
- Безумовно. Що не зробиш для своїх улюблених вболівальників, для них хочеться на трибуни за м"ячем бігти.
Прес-служба ФВУ за матеріалами офіційного сайту ВК «Хімік»
