Ігор ФІЛІШТИНСЬКИЙ: «Для третього місця були об’єктивні причини»

Головний тренер ВК «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ» Ігор ФІЛІШТИНСЬКИЙ проаналізував виступ команди в минулому сезоні та розповів про кардинальні зміни, які в ній вже відбулися.

Нагадаємо, що в минулому чемпіонаті «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ» третій рік поспіль посіла третє місце.

ПІДСУМКИ

- Ігоре Дмитровичу, «Орбіта» націлювалася на срібні нагороди, але третій рік поспіль стала бронзовим призером. Як оціните виступ команди?

- Безумовно, якщо команда три роки топчеться на одному місці, напевно щось не так. Але в даному випадку були об’єктивні причини такого результату. Через травми та хвороби гравців в ряді матчів прийшлося грати експериментальним складом. Сумарно вибуло зі строю п’ять діючих осіб, зокрема два молодих гравця. Не знаю, яка команда вичухалася би при таких кадрових проблемах.

На жаль, все це розпочалося після перемоги над «Хіміком». Пішла у декрет Лідія Лучко, потім одна захворіла, у іншої рука вилетіла, ще одна захворіла і це, як потім, не відразу, виявилося, інфекційна пневмонія. І пішло-поїхало. Їздимо ми шикарним автобусом, але знаходимося разом сім-вісім годин, звісно інфекція може передатися. Запізно виявили діагноз. «Тренер не дозволяв лікувати», – говорить наш медперсонал. Треба було в стислі строки готувати команду, а лікувати та готувати команду це речі непоєднувані. Відбулося те, що відбулося. Особисто для себе я трагедії не роблю.

Від мене завищені очікування. Очікування, замішані на сарказмі, скепсисі місцевих діячів. Я до цих речей звик, але не звикли волейболістки, які час від часу зіштовхуються з недоброзичливістю. Ії більш, ніж достатньо.

Ще вчора чимало волейболісток «Орбіти» великого інтересу для ринку не представляли, але, судячи з того, що вони рвуться в інші, більш солодкі місця, і готові розірвати контракт з командою, більше того, вже це зробили, значить, щось вірне в нашій команді робиться, якщо вони затребувані. Я здогадуюсь де одна опиниться, друга, третя, четверта. З одного боку, мені би дуже хотілося, щоб вони були діючими особами в інших колективах, а не плескали в долоні,  стоячи на заміні, нехай навіть за шматок хліба з маслом, який несумірно більше, ніж в «Орбіті». Не хочу дорікати цим гравцям, чи їх виправдовувати, адже географічно Запоріжжя знаходиться неподалік від зони АТО, і батьки бачать свою дитину в більш спокійному місті, якщо не в іншій країні.

Що стосується моєї роботи, то працюю на позамежному попиті, незавжди толерантному. Хочеш досягти результату – жорстко питай. Примусь. А матеріал, як говорить наш метр Володимир Бузаєв, опосередкований.

- Але ми відволіклися від чемпіонату…

- Рівень чемпіонату, нажаль, слабкий. Якщо нашій команді до снаги залізати в «трійку» третій рік поспіль, значить, це недоробки тих, хто опинився нижче нас. Можливо, цим вислівом я побічно ображаю і вінницьку, і рівненську, і луцьку команди. І тим більше, тернопільську, яка вже давно повинна з «Хіміком» за перше місце боротися. І справа тут, на мій погляд, не в гравцях.

Якщо наша команда, яка не набагато сильніша тієї ж «Регіни» - не хочу прибіднятися, займає третє місце три роки поспіль, значить, ви, колеги, напевно щось не те робите.

ОСТАННІЙ ТУР

- Для мене було важливо в останньому турі обіграти «Сєвєродончанку». Я знав, що увесь тур команди не вистачить. Нажаль, я не помилився. Як приклад, в один з моментів другого матчу в Южному Олександра Биценко каже: «В мене вже немає сил грати – я просто впаду зараз на майданчик». Така ж ситуація була з Юлією Яструб. Обидві волейболістки були після хвороби. З «Галичанкою» грали вже без Дрозд, без Сильченкової, Дуднікова – на одній нозі. При всьому, при тому ми вели в рахунку. Нас просто не вистачило. Вважаю, що «Галичанка» кадрово нас на голову сильніше за нас, і вже не один рік. Щастя «Галичанки», що в Суперлізі «Керкінітіди» не було – точно були б на п’ятому місці.

ЄВРОКУБКИ

- Радий, що в європейських справах виглядали, як на мене, достойно. Добре зіграли в Бельгії, хоч і поступилися двічі по 2:3. Вдалося націлити гравців, і вони не побоялися хорошого рівня іспанських гравців – дійових осіб в національній збірній. Добре зіграли в Боснії. Щоб не говорили, але вона семиразовий поспіль чемпіон своєї країни, постійний учасник єврокубків. Непоганого рівня команда, але побудова гри у неї ще, так би мовити, грати повище, хоча й вдарити там є кому. Потім потрапили під сьому команду Туреччини – «Бурсу», яка потім виграла цей євротрофей.

ФОРМУЛА ДРУГОГО ЕТАПУ

- Чотири тури на другому етапі, як ви гадаєте, пішли на користь збірної України?

- Однозначно, ні. Ну неможна ставити на шальки терезів інтереси збірної та інтереси однієї клубної команди, зокрема «Галичанки», котру, на мій погляд, останні три роки тягнуть за вуха… Чотири тури – це здорово. Але не в даному випадку. Їх треба було розтягнути на більш довгий період, я підкреслюю, методично грамотно скласти календар. На користь збірній це ажніяк не пішло, і наскільки мені відомо, головний тренер збірної Гарій Єгіазаров звертався в ФВУ, щоб грати два тури, а не чотири.

А ми провели чотири, і лише для того, щоб зіграти перший тур в Тернополі – це моя думка. Якщо вже проводите тур, зіграйте в Чорткові, де є хороший зал, а не в залі університету.

І ще один момент. На мій погляд, якщо одна з команд приходить за підсумками регулярного чемпіонату має колосальний відрив, то напевно ії треба об’являти чемпіоном і розігравати місця з другого по четверте. Так було би цікавіше для всіх. 

 «ОРБІТА». ПЕРСОНАЛІЇ

- Давайте поговоримо про персоналії «Орбіти»…

- Давайте. Ольга Скрипак провела не кращий свій сезон. Є виправдання: вона не блищить по здоров’ю. Вона дорослішає, зростає дух протиріччя. Раніше ії було простіше вговорити, націлити. Зараз проявляються ті якості, які власні цьому віку, з’явилася своя активна думка, активна позиція, підвищується особистісний статус в команді, відчого ламається ієрархія, яка склалася в колективі. Це нормально, і це треба передбачати. Але не забуваємо: в минулому сезоні вона грала одна на позиції зв’язуючої і зіграла від дзвоника до дзвоника, і чимало ігор з температурою. Біда, що нікому було ії поміняти. Кого попало брати не хочу. Була перспективна запорізька дівчинка, але ії увезли азербайджанські «агенти».

Катерина Сильченкова. До певного моменту вона упиралася, а потім решту чемпіонату, сама того не відаючи, береглася. Їй здавалося, що вона також впирається, але насправді це було не так. Нажаль, наприкінці чемпіонату Катерина захворіла.

Христина Пугачова відіграла з колосальними перепадами: то блискуче, то просто жах. Не хочу ображати ії – ми вже розсталися, але інтелект гри, кмітливість одеська, нажаль, у грі дуже часто були відсутні. В таких елементах як прийом, як захист, як загальна гра вона була успішною, а ось на сітці, нажаль, не блищала.

Олександра Биценко в певний період була в дуже добрій формі. Треба була ставити чимало технічних елементів, зокрема хореографію ії нападу, ії блочних дій. Не все вдалося поставити. Вона достатньо вперта, але не у всьому вдумлива. Такі високорослі гравці, за моїми спостереженнями, пізніше дозрівають. Нажаль на другому етапі чемпіонаті через хворобу майже не грала.

Дар’я Дрозд піднялася на непоганий рівень, але у ключовий момент чемпіонату, нажаль, вибула зі строю… Також бажаю їй успіху в новому клубі. Позиціонує себе як гравець, котрий вже склався, але їй ще пахати і пахати. Дай Бог, щоб вона фігурувала на рівні тієї ж Катерини Кальченко.

Лідія Лучко зіграла на тому рівні, якому могла. Радує, що в хороших іграх, з «Хіміком», «Сєвєродончанкою» вона була блочною, незважаючи на свій невеликий зріст.

Ксенія Сухорукова давно томилася відсутністю ігор. Але в кінці сезону отримала рівень завантаження. Дуже радий за неї. Вона по-спортивному нахальна, одержима. Навіть не очікував, що їй вдасться вийти на такий добрий рівень блоку та атаки. Їй би пластичності, гостроти подачі, але це все набувається з досвідом.

Юлія Яструб. Дай боже, щоб ми ії утримали. Дівчина буде з добрим рівнем прийому. Але, нажаль, любить пляжний волейбол. А цей вид спорту, в моєму розумінні, несе як позитив, так і негатив – в тому, що стосується технічних навиків.

Ліберо. Наталка Дерюгіна піднялася на непоганий рівень, але вже третій рік поспіль в ключові моменти вони просто зриває ігри. Наприклад, з тією ж «Галичанкою» при рахунку 24:23. Вона трудяга, суттєво додала в останньому сезоні. Але культури володіння з м’ячем ще не вистачає.

Наталка Кліменова тільки наприкінці сезону набрала рівень. Вона прагне стати кращою. Критерій попиту з неї доволі жорсткий, це стосується технічних питань, і вона про це знає. Гадаю, що в неї все вийде.

Ольга Угленко старанна дівчина, але психологічно не витримала мого пресу. Ми з нею розсталися.

Катерина Дуднікова після того, як поламалася у грі з «Хіміком», так до кінця сезону і не відновилася повною мірою. Тож не особо вдало вона зіграла, хоча були і успішні ігри, але стрибок вона свій ще не підняла. Людина амбіційна – це добре, але це треба підтверджувати високими стандартами волейбольних дій. Ні хотілось би, щоб вона зараз знайшла собі теплу калюжу – третьорозрядну командішку, і просто там заробляла, хотілось би, щоб вона підняла все ж таки свій рівень.

З Вікторією Дєдковою у мене добрі чисто людські стосунки. Колись я їй допоміг, зараз – вона мені. Як складеться зараз, не знаю. Я хотів, щоб вона залишилася в команді.

ЩО ДАЛІ…

- Судячи з ваших коментарів, пішла вже чи не вся команда…

- Так і є. І стартова «шістка» майже в повному складі. Лише Скрипак залишилася.

- Чи є вже плани підготовки?

- Взагалі спиратимемусь на все, що залишилось, і в основному, як завжди, на місцевих вихованців, адже групи підготовки працювали і працюють. Буде можливість когось залучити – буде добре, ні – нічого страшного.

Прес-служба ФВУ