Богуслав Галицький мріє про єврокубки

Найкращий подарунок тренеру в день його народження — успішний виступ його вихованців на престижних змаганнях...

Саме так сталося у заслуженого тренера України, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, головного тренера клубу жіночої волейбольної команди суперліги «Континіум-Волинь-Університет» Богуслава Галицького, який відзначив своє 65-річчя. Два кубки і дві срібні медалі поповнили нещодавно музей спортивних здобутків обласної ДЮСШ.

— Богуславе Андрійовичу, срібні медалі фінальної частини Універсіади України і міжнародного турніру в Польщі ви розцінюєте як вагоме досягнення волинських волейболісток?

— Безумовно. Ви підрахуйте, скільки жіночих команд створено в країні при інститутах, університетах. Тільки у фінальній частині змагань взяло участь 32 колективи вищих навчальних закладів. На шляху до вирішального поєдинку наші дівчатка, а всі вони є студентками Східноєвропейського національного університету, перемогли суперниць із Миколаєва — 3:0, Чернігова — 3:2 і лише у заключному поступилися господаркам турніру — тернополянкам — 0:3.

— Із 3-го по 15 липня у Південній Кореї проходитимуть Всесвітні студентські ігри, в яких візьме участь і збірна України. Чи потрапив хтось із волинських волейболісток на цей світовий спортивний студентський форум?

— Так, лідер нашої команди «Континіум-Волинь-Університет», улюблениця луцьких шанувальників цього виду спорту Ганна Степанюк. До речі, першими суперницями українських волейболісток у груповому турнірі будуть збірні Швейцарії, Таїланду та Росії.

— Я знаю, що і в польському місті Гданську на престижному міжнародному турнірі наші 13—15-річні волейболістки посіли почесне друге місце.

— Якщо вважати, що наші дівчата на рік-два були молодші від своїх суперниць зі Швеції, Фінляндії, Німеччини, Естонії, Латвії, другої команди Польщі й перемогли всіх із рахунком 2:0, то їхній виступ цілком можна вважати успішним. Тільки у вирішальній зустрічі волинянки поступилися першій збірній Польщі. Крім того, в команді Олени Алексєєвої двох волейболісток визнали найкращими на турнірі — нападницю Наталію Ксензук і зв’язуючу Соломію Рабай.

— Богуславе Андрійовичу, але повернімося до вашого ювілею. Вам виповнилося 65. Як оцінюєте своє життя у спорті?

— Задоволений тим, що уже вдалося зробити, і результатами, яких досягли мої вихованки. Що стосується спортивних успіхів, то створив жіночу волейбольну команду першої ліги, згодом вона здобула право виступати в елітному дивізіоні українського волейболу. Двічі ми вигравали срібні медалі чемпіонату, два роки поспіль володіли найпочеснішим призом — Кубком України. Багато років я очолював юніорську і молодіжну збірні команди України, які вдало виступали на європейських чемпіонатах в Англії, Росії, Португалії, Голландії, Франції, Словаччині. У нашому клубі підготовлено понад 30 майстрів спорту України, майже 50 вихованок волинського волейболу в різні роки виступали за юніорські, кадетські, молодіжні й національну збірні України.

— Вибачте за відвертість, скромно запитаю вас: і тепер можна готуватися до виходу на пенсію?

— Не підштовхуйте мене на заслужений відпочинок — я ще не все встиг зробити. Слава Богу, за допомогою спонсорів, інвесторів нам вдалося провести першу реконструкцію спортивного залу обласної ДЮСШ, який нині відповідає європейським стандартам. Але арену треба довести, щоб вона була, як кажуть, супер. Потрібно подбати про нове освітлення, озвучення, встановити кондиціонери, автоматичні штори, а головне — замінити підлогу, покласти новий настил на паркет.

— Ну, це, як кажуть, господарські справи. Їх вам належить вирішувати як директору обласної дитячо-юнацької спортивної школи. А щодо майбутніх спортивних виступів усіма шанованого ВК «Континіум-Волинь-Університет»...

— Тренерський склад клубу поступово підводить команду до серйозних випробувань у чемпіонаті і боротьбі за Кубок України, до здобуття права брати участь у розіграшах європейських кубків. Ми робимо ставку на вихованок волинського волейболу. Звичайно, було б добре підсилитися двома-трьома досвідченими гравцями, на яких би рівнялася молодь, підвищувала свій клас. Хотілося б, щоб наші дівчата грали у збірній України, а дехто потрапив і до олімпійської команди, поїхав наступного року на Олімпіаду в Бразилію.

— До речі, Богуславе Андрійовичу, коли «Континіум-Волинь-Університет» починає підготовку до нового сезону?

— Попередньо гравці й тренери планували зібратися 30 червня, а далі вирушити на традиційний 20-денний навчально-тренувальний збір до Болгарії. Однак на сьогодні цей етап підготовки під питанням через фінансові труднощі. Як буде далі — залежить від наших спонсорів, зокрема від одного з керівників групи «Континіум» Степана Івахіва, який раніше матеріально підтримував наш волейбольний клуб.

— Уболівальників, зрозуміло, більше цікавлять не фінансові проблеми команди, хоч від них залежить, чи виступатиме клуб у суперлізі, а кадрові зміни...

— Очевидно, залишать колектив зв’язуюча Ганна Житовоз і нападниця Юлія Молодцова. Вони мають намір працевлаштуватися в закордонних клубах. А поповнять клуб місцеві вихованки. Не буду поки що називати їхніх прізвищ. Це перспективні, амбітні дівчата, які мріють грати в основі, мають чудові фізичні дані, принаймні вже виросли до 180 сантиметрів і ще ростуть, набувають майстерності й досвіду.

— Богуславе Андрійовичу, кажуть, що ваша сім’я нещодавно поповнилася відомим спортсменом...

— Ви, очевидно, маєте на увазі одруження нашої з Оленою Алексєєвою дочки. Дійсно, Анна вийшла заміж за майстра спорту України, володаря чорного пояса (І дан) з тхеквондо Андрія Соколова. Зять, до речі, і в хокей за збірну Волині грає, і став срібним призером чемпіонату світу з пауерліфтингу у своїй віковій категорії, що проводився нещодавно в Луцьку. Тож наша спортивна сім’я поповнилася фанатичним спортсменом.

— Богуславе Андрійовичу, ще раз щиро вітаю вас із 65-річчям. Хай збуваються всі ваші плани і мрії. Успіхів вам на спортивній ниві та сімейного затишку.

— Дякую!

Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ, спільнота ВК «Континіум-Волинь-Університет»