Микола БЛАГОДАРНИЙ: «Положення катастрофічне»

Головний тренер команди-відкриття минулого сезону чернігівського «Буревіснику-ШВСМ» Микола БЛАГОДАРНИЙ поділився своїми думками про життя-буття колективу. Думки, нажаль, не дуже веселі – команда, незважаючи на те, що в минулому сезону показала свій найкращий результат в історії, знов має серйозні фінансові труднощі. Але розпочали ми бесіду з кадрових питань.

- Відомо, що у складі діючого чемпіона Росії «Бєлогор’я» у контрольних матчах брав участь провідний гравець «Буревіснику» Кирило Піун, але офіційної інформації про перехід не проходило…

- Так, він знаходиться в розташуванні цього клубу. Наскільки мені відомо, офіційно контракт ще не укладено. Крім нього, залишив команду Артем Скороход, який відіграв у нас рік.  Він перейшов до «Дніпра». Жалкую про те, що він пішов, перед усім в силу того, що не вдалося з нього зробити гравця того рівня, на який він міг би вийти.  Мої тренерські можливості він реалізував  лише на п’ять відсотків. Артем має феноменальні дані, але в плані навчання спільної мови ми з ним не знайшли.  Решта гравців, які в минулому сезоні були задіяні в Суперлізі, залишилися в команді.

- Розповість, як пройшов підготовчий період?

- Ми традиційно для останніх років, у зв’язку з фінансовими труднощами, розпочали підготовку лише 22 серпня, як зазвичай в гуртожитку на Десні. Десять днів займалися загально-фізичною підготовкою. Третього вересня увійшли до залу, тому як слід не зуміли підготуватися до матчів 1-го етапу Кубку. Ми дали бій першій команді «Хімпрому», а наступного дня поступилися другій.

- В чому причини поразки?

- Суперник добре підготувався до сезону, мої підопічні у свою чергу ще не відійшли від фізичних навантажень. Сумчани просто розтерзали їх. До перших матчів чемпіонату з «Дніпром» ми підійшли вже більш підготовленими, в результаті чого і здобули дві перемоги.

- Але в першому матчі виникли деякі проблеми…

- Це нормально. У нас завжди виникають проблеми на старті чемпіонату у зв’язку з недостатньою готовністю.  А неготовність пов’язана з незабезпеченістю команди в матеріальному плані.  У нас, як і раніше, немає в штаті лікаря.  На цей момент поки що немає екіпіровки.

Почесний президент клубу Микола Олексійович Носко та президент клубу Анатолій Володимирович Сотніков вже котрий рік б’ються як риба об лід, щоб знайти спонсора для четвертої команди країни.  А бюджетне фінансування вкрай обмежене. На сьогодні положення катастрофічне. Команда тримається на фантастичній роботі гравців, які незважаючи на всі труднощі, сумлінно виконують свою роботу та зростають в майстерності.

В минулому сезоні ми створили диво, увірвалися до четвірки, не маючи на те фінансових передумов і буде шкода, якщо Чернігівська область втратить команду, яка завоювала право виступати в єврокубках. Питання виступу на євроарені, до речі, навіть не розглядалося.

- Таке важке матеріальне положення кожен рік, чи зараз ще гірше?

- В цьому році набагато гірше, ніж зазвичай.

- Але ви з своїми помічниками продовжуєте працювати. Розкажіть, хто на підході до основного складу, чи є перспективна молодь?

- Якщо піде Кирило Піун, цю позицію закриє Олександр Гладенко. Поповнив команду вихованець чернігівського волейболу, а саме Прилук, Віктор Рєзніков, який виступав за «Юракадемію» та непогано зарекомендував себе як доігровщик. Крім нього, прийшов цікавий зв’язуючий Євген Скабін, який виступав за «Кримсоду». Ми вдячні керівництву цього клубу за те, що його безкоштовно відпустили.

- На що розраховуєте в цьому в цьому сезоні?

- Зберегтися як спортивна структура на Чернігівщині. Тут серед ігрових видів спорту є футбольна «Десна», яка виступає в першій лізі, неодноразовий чемпіон України з жіночого футболу «Легенда», жіноча волейбольна команда «Педуніверситет-ШВСМ» та наш «Буревісник».

- Напевно розраховували на те, що після четвертого місця в чемпіонаті ситуація з фінансуванням зміниться…

- Сподівався, але ці сподівання абсолютно не виправдовуються.

- Що змушує вас, незважаючи на постійні матеріальні труднощі клубу, й надалі працювати та видавати на-гора результат та гравців?

- Фанатична відданість своєї справи та існуюча вірогідність залишитися без роботи.

З одного боку, ми займаємося любимою справою, але якщо залишимося без неї, прийдеться шукати інші засоби існування. Скажу просто: треба кормити сім’ї.

Я дуже вдячний своїм помічниками Володимиру Жулі, Роману Носко, Віталію Сосімовичу за те, що вони не опускають руки, працюючи у вкрай важких умовах.

Прес-служба ФВУ