_pictogram.svg.png)
На I Європейських іграх в Баку сумчанка Дар"я УДОВЕНКО відзначила свій 19-й день народження.
Щоправда, відбулося це вже після того, як їхня пара з Єлизаветою Сулімою вибула з турніру… По поверненні в Україну Даша відповіла на кілька запитань кореспондента прес-служби ФВУ.
– Ваш наставник Валерій Самодай напередодні поїздки в Баку націлювався на потрапляння вашого дуету до призової трійки. Втім, не так сталося… Чому, на твій погляд?
– Всі сподівалися виступити якнайкраще, але, напевно, чогось-таки нам не вистачило. Я гадаю, що це «щось» – повноцінна підготовка напередодні змагань. Змушені скаржитися на банальну нестачу грошей на зарубіжні збори. Вперше в сезоні виїхали з Єлизаветою за кордон лише в травні, у той час коли основна маса команд провела до цього часу по кілька етапів підготовки… Але нічого страшного, вважаю, не сталося. На цих Іграх ми набули трохи досвіду – побували на такій собі Олімпіаді. Дуже хочеться так само потрапити колись на справжні Олімпійські ігри.
– За атмосферою змагання в Баку були схожі на Олімпіаду?
– Думаю, так. Шкода, що нам не вдалося побувати на церемонії відкриття – спостерігали за нею лише по телевізору, ще перебуваючи в Україні. Але коли прилетіли до самого Баку, то відразу потрапили у центр спортивного свята. Всі спортсмени там живуть разом – це знову ж таки аналог «олімпійського селища». Дуже сподобалося перебувати разом з представниками інших видів спорту. Були однією дружньою сім’єю – разом переживали невдачі і раділи перемогам, святкували завоювання медалей…
– З якими головними проблемами зіткнулися в процесі турніру?
– Складно було проходити акліматизацію. Якщо говорити точніше, то в Баку стоїть просто неймовірна спека!.. Першу гру проти команди з Чехії довелося проводити в обідній час – це було важко витримати, ми буквально задихалися від спекотного повітря. Наступний матч – з парою з Азербайджану – проходив ввечері того ж дня. Але ми так і не відійшли від такого навантаження…
– У третій зустрічі втрачати було вже нічого?
– Звичайно так і буває. Коли твоя турнірна доля висить на волосині, то хочеш не хочеш, а берешся за розум. Ми витягнули матч проти польської пари на морально-вольових якостях, лише на тай-брейку.
– У першому раунді плей-офф ви поступилися дуету з Латвії, який в свою чергу потім відкрив дорогу до першого місця швейцарській парі Ейхольцер/Бетшарт. Такий підсумок вважаєш справедливим?
– На турнірі в Баку було дуже багато досвідчених жінок-«пляжниць», які виступають на високому рівні вже багато років. Швейцарські дівчата – достатньо молоді, як і австрійки, які стали другими. Тож результати, можливо, були трошки несподіваними.
– Ігри в Баку підходять до завершення, але сезон у пляжному волейболі триває. Які цілі ставиш перед собою на цей змагальний рік?
– Наприкінці липня нам з Єлизаветою дуже хотілося б виступити на фіналі дорослого чемпіонату Європи в австрійському Клагенфурті. Сподіваємося, що для цього нам вистачить рейтингових очок, і ми опинимося серед найсильніших команд континенту, причому не збираємося бути там аутсайдерами.
Ще одна мрія – поборотися за медалі європейської першості у молодшому віці – серед 20-річних або 22-річних. У попередні роки ми вже підбиралися до п’єдесталу досить близько – були то четвертими, то п’ятими. Можливо, ще одна спроба виявиться нарешті успішною!.. А якщо говорити глобально – хочеться рости в спортивному плані, активно набувати змагального досвіду. Він знадобиться для нас в наступні сезони.
I Європейські ігри для Дар"ї УДОВЕНКО -- ще один плюс в скарбничку досвіду
Прес-служба ФВУ
