Волейбольна наука для дітей воїнів-афганців  

Щирі вчинки, безкорисливість – це те, що так актуально в наш непростий час. Долучилася до добрих справ і Федерація волейболу України.

На початку липня Київська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) спільно з Асоціацією учасників бойових дій і учасників АТО м. Білої Церкви облаштувала дитячий оздоровчий табір «Афганська наука» за участю дітей ветеранів Афганістану і військовослужбовців, які проходять службу в зоні АТО.

Табірний збір був організований на березі Дніпра у місті Ржищів, на базі відпочинку (центру реабілітації) ветеранів Афганістану Київської області. В ході збору юнаки віком від 13-17 років отримали знання та практичні навички, необхідні у становленні чоловічого характеру. Відпрацьовувалися прийоми стройової підготовки, теоретичні і практичні навички стрільби з лука, пневматичного пістолету і гвинтівки, метання гранати.

Особливий інтерес у хлопців викликали заняття з волейболу, на щастя своєчасну допомогу дітям надала ФВУ. Федерація волейболу України передала для потреб дитячого табору волейбольну сітку і м’ячі. У відповідь на цей щирий жест Київська обласна організація УСВА особисто подякувала президенту ФВУ Володимиру Туровському за активну участь у співпраці зі спортивно-патріотичного виховання молоді та дітей ветеранів Афганіфстану і воїнів АТО.

– Важко передати словами захоплення дітей у нашому таборі, коли вони вперше побачили сітку і м’ячі. Адже цими самими м"ячами грає збірна України! – відзначив заступник голови Київської обласної організації УСВА В’ячеслав ПІРУС. – Треба було бачити той азарт, те захоплення, з якими проходили волейбольні баталії на майданчику!

– Розкажіть, будь ласка, докладніше про ваш дитячий табір. Як давно Українська спілка ветеранів Афганістану опікується ним?

– Табір організовується вже не перший рік, і до нього ми запрошуємо дітей воїнів-афганців і воїнів АТО. На даному етапі навчання проходили лише хлопчаки. Наш напрям – військово-патріотичне, культурно-просвітницьке виховання юнаків. Діти жили на природі, подалі від галасу міста, мали змогу нарешті відволіктися від інтернету. І добре проводили час – ходили на рибалку, займалися спортом, вечорами запалювали багаття... 

Не забуваємо, що ці хлопці – майбутні захисники вітчизни, а тому мають бути виховані різнобічно і володіти багатьма навичками та вміннями.

Інструктори навчали їх правильному поводженню зі зброєю (наприклад, складати та розбирати із закритими очима автомат Калашнікова). За основу фізичної підготовки взяли програму «ГТО», яка діяла ще у СРСР – біг на 60 метрів, підтягування, кидання гранати і т.д. Але головне – змагальний дух, виховання почуття колективізму, бойового братства, взаємовиручки. І звичайно – виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини.

– Наскільки завзятими були волейбольні матчі? Чи виникали у хлопчаків запитання стосовно правил гри у волейбол?

– Так, юнаки дуже допитливі і жваво цікавилися тонкощами цього виду спорту – починаючи від розмірів майданчику і висоти натягування сітки до особливостей переходу гравців по позиціям.

Волейбол як жоден інший вид спорту виховує у дітях відчуття команди, колективний дух. Багато дітей познайомилися з волейболом вперше, але можу сказати, що сподобався він усім! Хто-зна, можливо, хтось з цих хлопчаків полюбив волейбол на все життя і, можливо, у майбутньому досягне у цьому виді спорту успіху.

Прес-служба ФВУ