_pictogram.svg.png)
Пропонуємо вам інтерв’ю новачка харківського «Локомотива» Івана СЛИНЧУКА офіційному сайту клуба.
У нинішнє міжсезоння склад харківського клубу поповнив ряд новачків. Один з них - кращий гравець минулого чемпіонату Іван СЛИНЧУК, який раніше грав за ВК «Вінниця».
- Іване, як склався перехід в «Локомотив»?
- Пропозиція перейти в «Локомотив» надійшла після завершення чемпіонату України. Якщо чесно, то погодився, майже не роздумуючи. По-моєму, кожен гравець в Україні мріє грати в харківському «Локомотиві». Тому для мене це було дуже приємна пропозиція.
- Титул кращого гравця чемпіонату вам дістався по праву. Що це визнання значить для Вас?
- Титул кращого отримувати завжди приємно. Але, вважаю, що багато хлопців заслуговували за підсумками чемпіонату на таке визнання. Вибрали мене. Приємно! Дякую. Але за великим рахунком сам по собі цей титул не дається. Зі мною його заслужила, я думаю, вся команда. А сьогодні цей титул мені на кожному тренуванні і в кожній наступній грі буде додавати відповідальності. Постараюся провести цей сезон достойно.
- Два збору вже позаду, і ще один стандартне запитання - наскільки підготовка в «Локомотиві» до сезону відрізняється від інших команд?
- Дуже відрізняється. Для мене тут кожне заняття несе щось нове. Відчувається професійний підхід у всьому. Тут створені всі умови для повноцінних тренувань - хороший зал, м"ячі і так далі. Для порівняння у нас у Вінниці було всього десять м"ячів для тренувань... Однозначно, що «Локомотив» - це зовсім інший рівень підготовки, значно вищий рівень волейболу.
- Кілька слів про своїй спортивній кар"єрі. Де і як починав займатися, в яких командах грав?
- Почав займатися волейболом в 1997 році в рідному місті Лугини Житомирської області. Потім перебрався до Вінниці, де моїм першим тренером був Валерій Миколайович Копилов. У «СДЮСШ-ВДАУ» Вінниця грав у другій лізі українського чемпіонату, потім у першої та вищої. Пробував свої сили і за кордоном. Сезон 2006/2007 років провів у Казахстані, в команді «Атирау». З 2009 року два сезони грав у черкаському «ІмпексагроСпорт». Після цього знову повернувся до Вінниці.
- Ще в минулому сезоні ВК «Вінниця» складала конкуренцію «Локомотиву» у фінальній четвірці. Якщо не секрет, як гравці в команді налаштовуються на гру з «Локомотивом»?
- «Локомотив» - це «Локомотив». За великим рахунком, як не настроюйся на національній арені виграти в такої команди дуже складно. Тільки за рахунок великого везіння. І тут вже як доля складеться. В основному всі дивляться, як хто зіграв індивідуально. Показав себе - молодець. Не вийшло - так програли ж не кому-небудь, а «Локомотиву»... Тепер по цей бік сітки все по-іншому. Тут уже права на помилку немає.
- Крім відповідальності у національних змаганнях є ще й Кубок ЄКВ. Суперник уже відомий, і хоча до перших матчів ще далеко, але настрій виступити в єврокубку вже з"являється?
- Виступ у Кубку ЄКВ для мене це новий відповідальний рубіж. Так, легке хвилювання з цього приводу є вже зараз. Але, найголовніше, я вважаю, потрібно ретельно готуватися, працювати. І тоді будь-якого суперника можна перемагати.
- Як проходить акліматизація в команді?
- Відмінно. Тут всі викладаються на сто відсотків. Тут на кожне тренування приходиш з особливим бажанням працювати. Це найголовніша для мене відмінна риса в порівнянні з тими клубами, в яких був до цього.
- Не секрет, що «Локомотив» - базовий клуб збірної України. Є амбіції в цьому плані?
- Дивно було б, якби їх не було. Кожен гравець хоче зіграти у складі збірної. Це один з найважливіших стимулів для кожного спортсмена. І одне із заповітних бажань. Я не виняток.
- І останнє, і теж стандартне, питання - що б забажалося самому собі в майбутньому сезоні?
- Не буду оригінальним - здоров"я, щоб обійшлося без травм. А команді - побільше перемог!
Прес-служба ФВУ за матеріалами офіційного сайту ВК «Локомотив»
