Суперліга-2015 (чоловіки). Перед стартом. «Юракадемія» (Харків)

05:11 | 02 октября 2015

Новий чемпіонат України команда Володимира РОМАНЦОВА розпочинає у ролі чинного бронзового призера Суперліги, тож і вимоги в такій ситуації від харківського колективу підвищені.

Відома істина говорить про те, що забратися на вершину легше, ніж на ній втриматися. Так це чи ні насправді, належить дізнатися гравцям та тренерам «Юракадемії», які у минулому сезоні досягли найвищої для себе за багато років сходинки – третього місця Суперліги. На запитання анкети відповів головний тренер харків’ян Володимир РОМАНЦОВ.

Як ви оцінюєте роботу, проведену у міжсезоння? Докладніше розкажіть про етапи підготовки. Наскільки задоволені ви цим періодом?

– Ми розпочали літню підготовку молодіжним складом 10 липня. Ряд гравців основної команди не змогли на цьому етапі бути з командою – хтось приділив увагу навчанню і поступав у магістратуру, хтось, як, наприклад, Олег Шевченко, виступав за студентську збірну України на Універсіаді. Ми займалися на території приморського селища Залізний Порт, де створені досить непогані умови для занять волейболом. У серпні отримали змогу нарешті тренуватися у більш повноцінному складі – в цей час перебували вдома, у Харкові. Після цього 11 днів жили на базі санаторію «Березовий гай», де створені гарні умови для лікування та відновлення організму. Недоліком можна назвати малу кількість ігрової практики в останній місяць. Ми взяли участь лише у серпневому товариському турнірі до Дня Незалежності. Крім того, наприкінці вересня провели спільне ігрове тренування з харківським «Локомотивом», але цього, звичайно, замало. Ігрові кондиції доведеться набирати вже по ходу чемпіонату…

В якій мірі змінився кадровий потенціал команди? Розкажіть про втрати та придбання. На вашу думку, можна говорити про підсилення команди, чи навпаки?

– У нас є одна важлива втрата. Від нас пішов один з лідерів команди попередніх сезонів Олександр Грюк (він поїхав до Казахстану). Інших виконавців нам начебто вдалося зберегти. Натомість ми запросили Артура Мальованого, попередньою командою якого був … баскетбольний клуб «Кіровоград». У баскетболі кар’єра у хлопця не дуже склалася, тож тепер він спробує свої сили у волейболі. Дані для хорошої гри в нього є. Нарешті, останнє наше придбання – це добре знайомий волейбольним вболівальникам Віталій Сухінін, який раніше грав у лубенському «Фавориті», а зараз виявив бажання виступати за нашу команду. Звичайно, є ще ціла плеяда молодих хлопців, але не треба забувати, що у нас є і друга команда, яка знаходиться також під моєю опікою і виступатиме у вищій лізі.

Які цілі ставите перед командою у чемпіонаті та Кубку України?

– Статус бронзових призерів минулого чемпіонату не дозволяє нам знижувати планку. Ви ж розумієте, якщо посядемо місце нижче третього, то нас ніхто не зрозуміє (посміхається). Але якщо говорити більш серйозно, то, поспілкувавшись з хлопцями, вирішили, що вирішувати завдання треба поступово – для початку потрапити до чільної шістки, а потім вже рухатися далі. У Кубку України також постараємося пройти перший етап. Це нам по силах. Після цього побачимо…

Як сприймаєте новий формат чемпіонату? Чи сприятливий він для вашої команди?

– Нова система проведення змагань значно цікавіша, ніж попередня. На засіданні тренерської ради ФВУ я був, як-то кажуть, обома руками за цей варіант. На мою думку, інтрига в боротьбі за чемпіонське звання, а також за місця на п’єдесталі пошани тільки зростатиме. З’явилася досить сильна команда у «Баркома», яка повинна кинути виклик «Локомотиву». Сподіваюся, і ми також пасти задніх не будемо…

 

Слово капітану

Владислав ДІДЕНКО (капітан «Юракадемії»):

– Наша команда провела досить ефективну підготовку у міжсезоння. Якщо раніше різниця в класі між гравцями «основи» та резервістами була надто відчутною, то цього літа молодь «Юракадемії» провела три повноцінні збори, на яких відточила деякі ігрові моменти. Конкуренція у боротьбі за потрапляння до стартової шістки, на мою думку, дуже зросла. Своє місце на майданчику треба тяжко виборювати на тренуваннях. З іншого боку, бронзові нагороди минулорічного сезону додали нам впевненості у власних силах і ми відчуваємо, що здатні і на більше. А чому ні? Не бачу сенсу зупинятися на досягнутому і зменшувати амбіції. Ми здатні і на більше!

 

 

Прес-служба ФВУ

k

Источник