Кубок України (жінки). Коментарі тренерів

Головні тренери команд-учасниць «Фіналу чотирьох» Кубку України підбили підсумки виступу у змаганнях.

Ігор ФІЛІШТИНСЬКИЙ,  головний тренер ВК «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ»:

- Які можуть бути враження, якщо програли. У перших двох партіях надавали якийсь опір. Але це більше було схоже на те, що нервувала одна команда і нервувала інша команда. За якістю гри лякає байдужість деяких гравців. Це моя помилка. В одному варіанті це фактор незамінності одного з них... Ще раз хочу сказати, щоб успішно грати з «Хіміком», ця команда не повинна бути пильною. Я не скажу, що суперник гостро атакує, з ним можна грати, але апріорі ми поступаємося в мощі як такої в простих розіграшах. «Хімік» добре захищається, пом"якшує м"ячі. Спочатку у грі були прискорення, але потім наш зв’язуючий, іронізуючи, можу сказати: «Бобик здох». Півтори партії - дайте «беломорчік-канальчик» і сірники «полум"я революції», щоб перекурити, тому що функції не вистачає. Тому гра не склалася.

На жаль, наш юний гравець Юлія Яструб після відвідування юніорської збірної - не в докір їй і, тим більше, тренерському штабу збірної буде сказано, вона втратила напад. Ми граємо темпову гру, а там - інші критерії. Вона не зустрічається з м"ячем - сьогодні вже можна відкрито про це говорити. Епізодично вона показує ту атаку, яку у неї була до «того». Їй вселили «туди», «сюди», «затягни» і так далі. Все це добре, але у неї спочатку не та висота, щоб творчістю займатися. Це моя думка. Вона тут не зіграла теж.

Перші темпи? Більшого чекаю від Фролової, добре грає Герасимова, дуже погано зіграла Биценко. Поки не відповідає бажаним критеріям гра Довгополюк, але вона звикла, не в образу луцької «Волині», грати розмірено, вище, простіше. Ось з цього матеріалу ми і ліпимо. На жаль, не дав зіграти Савченко - вона могла б бути задіяна, але на мою суб"єктивну думку вона наврядчи склала б конкуренцію гравцям з того боку.

Хочу привітати команду «Хімік» з черговим успіхом. Не можу сказати, що у нас з южненської командою різні цілі, мета у нас одна - перше місце. Туди повинні бути спрямовані всі помисли і тренера, і команди в цілому. Наскільки нам вдається? Ну що ж, сьогодні вже другі в Кубку. Але не будемо спокушатися.

- У другій партії «Орбіта» повела 11:6. Чи був шанс у вашої команди?

- Був. Звичайно, був. Але наша зв’язуюча почала грати плавно, повільненько. Якщо пасувати гостро, з першим темпом зустрічатися, значить, це треба робити уривчасто, швидко, а не робити «тут у мене болить», а «тут у мене ногу звело». Через це її розіграші були повільними, а зовні... Ось вона стоїть. Байдужа. Ось це найстрашніше. Вона кинула боротися. Вона просто перестала вірити в те, що успіх можливий. А якщо зв’язючий як розподільник починає сумувати, то шанси гаснуть швидко. На тій стороні - напористість, попит, там спроможність в атаці, міццю. У нас півтора людини можна порівняти з волейболістками «Хіміка». Ми багато що втратили. Так, це жалюгідні виправдання, але команда-то нова. Якийсь час погано грала ліберо, але я радий, що вона «вилізла» на хорошого рівня подачі, тобто кінцівку отприймала нормально. Прийом був, але зв"язка не зіграла.

Біда в тому, що молоді гравці часто себе переоцінюють, а коли їх приземляєш, виникає зона конфлікту. Але життя-то, грубо кажучи, ставить швидко в реальну нішу. Будемо сподіватися, що вони будуть робити висновки. Біда в тому, що устремління людей не бути тут, а в інших місцях, інших державах. Але це не тема цього інтерв"ю. Ще раз «Хімік» з перемогою. Всіх благ!

Інтерв’ю Ігоря ФІЛІШТИНСЬКОГО. ВІДЕО

Гарій ЄГІАЗАРОВ, головний тренер ВК «Сєвєродончанка»:

- Гарій Шамоєвичу, вітаю вас із здобуттям бронзових медалей. Наскільки ви задоволені виступом команди в Кубку України?

- Той розклад півфінальних пар, який був, ми собі влаштували самі, програвши «Орбіті» на першому етапі з рахунком 2:3. Вийшли таким чином на «Хімік», що давало небагато шансів на вихід у фінал. У півфінальному матчі команда не зіграла належним чином в атаці, щоб пред"явити якісь серйозні аргументи в боротьбі за Кубок країни. Є, над чим працювати, є проблеми, але медалі є медалі. У підсумку ми завоювали бронзові нагороди. Я вважаю, що це достатній успіх в тій ситуації, яка сьогодні складається.

- Матч за третє місце був однозначний. У півфіналі команда могла розраховувати на більше, ніж 3:0?

- Могла, якби зіграли належним чином в атаці. З такою атакою, яка у нас була - два гравці четвертої зони не впоралися з цим елементом, а без атаки з «Хіміком» робити нічого, ви ж розумієте. 

Інтерв’ю Гарія ЄГІАЗАРОВА. ВІДЕО

Андрій РОМАНОВИЧ, головний тренер ВК «Галичанка-ТНЕУ-Вікнарьов»:

- Андрію Васильовичу, результат «Фіналу чотирьох» Кубка України був невдалим. З чим ви пов"язуєте такий результат? Розраховували на більше, або такий реальний стан справ на нинішній момент?

- Питання: вдалий чи невдалий, взагалі, не варто. Коли бажають удачі перед грою, я на це дивлюся крізь пальці, бо на довгі роки роботи переконаний, що все вирішує майстерність гравців і майстерність команди взагалі, включаючи тренерів і його помічників. На сьогодні стан команди таке, яке є. З наявним контингентом гравців вирішити питання кращого виступу, на жаль, було неможливо. У порівнянні з минулим сезоном ми втратили двох приймаючих - Юлію Палій та Вікторію Дельрос, після чого залишився тільки один гравець такого амплуа - Катерина Дудник, яка зараз травмована. Таким чином, в «Фіналі чотирьох» у нас не було жодного приймаючого в порівнянні з минулим сезоном. Тому і трапляються такі збої в грі. І не тільки в матчах з трійкою найсильніших, але і з командами, які розташовуються нижче нас у турнірній таблиці.

У кубкових змаганнях шансів на медалі у нас фактично не було. У півфіналі, вигравши першу партію, ми собі ще дали шанс зачепитися, але нестабільність, а стабільність, як відомо, ознака майстерності, позначалася на результаті. Кілька поспіль помилок в прийомі, після чого через нестачу досвіду і майстерності не вдається повернути гру в своє русло.

- Як ви вважаєте, скільки часу буде потрібно «Галичанці» для того, щоб повернутися в оптимальний стан?

- По-перше, необхідно, щоб повернулася до ладу Катерина Дудник. А по відношенню до інших гравців, складно сказати. Тренер - не ясновидець. Складно припустити, як люди будуть прогресувати. Одна справа брати готових гравців, від яких ти вимагаєш грати на «п"ятірку», а в крайньому випадку людина зіграє на «четвірку» і цього буде достатньо для досягнення певного результату, а тут – зовсім інша справа. Тут що-небудь складно прогнозувати дуже складно, це все-таки люди, а не залізо, яке можна виміряти товщиною броні і сказати, що цей снаряд проб"є її, а цей - ні.

Інтерв’ю Андрія РОМАНОВИЧА. ВІДЕО

 Прес-служба ФВУ за матеріалами офіційного сайту ВК «Хімік»