Дитяча ліга. На Тернопіллі зростають нові чемпіони України!

Минулого тижня у м. Теребовля (Тернопільська обл.) завершилися фінальні змагання Дитячої ліги України серед юнаків 1999—2000 р.н. Переможцем чемпіонату у цій віковій категорії стали господарі.

На високому організаційному рівні

Свято волейболу такого рівня вперше завітало до затишного міста на Тернопіллі, подарувавши численним уболівальникам цього популярного виду спорту багато емоцій від фінальних баталій юнацького чемпіонату України. На окремих матчах (передусім за участю господарів майданчика) збиралося стільки шанувальників волейболу, що не всі могли вміститися в місцевому спортзалі «Колос».

Зауважимо, що обрати місцем проведення цих представницьких змагань старовинний райцентр Тернопілля вирішили самі учасники фінальних ігор. Попри те, що були пропозиції грати, скажімо, у Києві чи Запоріжжі, більшість представників команд віддали перевагу Теребовлі. У розмовах вони зізналися, що такого гостинного прийому та високого організаційного рівня проведення подібних заходів їм давно не доводилося бачити. Бо не було жодних проблем ні з розміщенням учасників фіналу, ні з забезпеченням їх харчуванням, транспортуванням до місця змагань, ні з відпочинком.

Основна заслуга у добре проведеній організаційній роботі передусім належить Теребовлянській міській раді під керівництвом її очільника – Сергія Поперечного (на фото), а також місцевій ДЮСШ, обласній федерації волейболу та іншим зацікавленим структурам.

Варто відзначити яскраву програму відкриття фінальних змагань, коли команди традиційно зустрічали запашними короваями та презентаційними сувенірами від Теребовлянської міської ради. Усіх учасників турніру та  вболівальників вітали ансамбль української пісні «Трембовляни» та ансамбль народного танцю «Любисток». У не менш урочистій і емоційній обстановці відбувалося відзначення кращих команд і під час закриття фіналу чемпіонату України.

Нелегке чемпіонське золото – теребовлянське

Якщо ж говорити про напругу боротьби на волейбольному майданчику, то вона була доволі високою фактично у кожному поєдинкові. І це цілком зрозуміло, оскільки головні призи  чемпіонату України прагнули здобути на теребовлянському спортмайданчику вісім кращих юнацьких волейбольних колективів нашої держави: ОДЮСШ із Запоріжжя, ДЮСШ  Новоград-Волинського, ДЮСШ Краматорська, «Локомотив» (ДЮСШ №8, м. Харків), ОДЮСШ Ужгорода, команда з Києва, ДЮСШ м. Прилуки та господарі змагань – ДЮСШ з Теребовлі.

За підсумком напружених протистоянь на шляху до вирішального двобою юні теребовлянці зуміли здолати усіх своїх суперників. Найбільший же інтерес, звісно, викликав поєдинок за перше місце, в якому господарям довелося протистояти сильній команді з Харкова. Підтримати вихованців місцевої ДЮСШ прийшли стільки любителів волейболу, що у спортзалі не було жодного вільного місця.

І юні спортсмени не розчарували своїх численних прихильників, переконливо здолавши харківських ровесників з рахунком – 3:0. Це була тріумфальна перемога, яка принесла команді теребовлянської дитячо-юнацької спортивної школи нелегке чемпіонське золото. Найбільша заслуга у цьому здобутку належить, звісно, наставникові юних волейболістів – Михайлу Туркулі. У його послужному списку є чимало вагомих здобутків, але цей, як він сам відзначає, особливий, бо завойований у рідному краї…

Штрихи до портрета Михайла Туркули

Народився 3 грудня 1958 року в селі Деренівка Теребовлянського району. У 1982 році закінчив Івано-Франківський технікум фізичної культури, а 1990 року – Тернопільський державний педагогічний інститут, факультет фізичного виховання. Кандидат у майстри спорту СРСР з волейболу. 1983 року у складі волейбольної команди Збаразького цукрового заводу став чемпіоном Центральної ради ФСТ «Колос». Працював учителем фізичної культури у Збаразькій ЗОНІ № 3, тренером Збаразької ДЮСШ. З 1989 року – тренер ДЮСШ «Надія» при волейбольному клубі «Надзбруччя». У 1997–1998 роках під його керівництвом збірна команда виграла першість України серед юнаків, у 1999 році – перші кадетські ігри України. У 2000 році команда стає бронзовим призером юнацьких ігор, у 2002-му – бронзовим призером молодіжних ігор України. У 2001 році команда ВК «Надзбруччя» посіла 3-тє місце серед команд вищої ліги. Протягом трьох років Михайло Туркула входив до числа кращих тренерів області. З 2002 року – головний тренер ВК «Факел» (Івано-Франківськ).

Михайло Григорович успішно працював тривалий час і в інших клубах, де зі своїми підопічними добивався високих результатів. Але кілька років тому знову повернувся до роботи з дітьми, передаючи їм свій великий досвід волейбольної майстерності у Теребовлянській ДЮСШ. Минуло не так і багато часу, як його юні вихованці піднялися на вищий щабель п’єдесталу  пошани в Україні.

Відповідаючи на запитання, завдяки чому такі представницькі змагання відбулися у районному центрі Теребовля, Михайло Григорович слушно зазначив: «Насамперед тому, що зуміли тут, у невеликому містечку, створити доволі конкурентоздатну команду всеукраїнського рівня. На це пішло фактично три роки наполегливої праці, але результат, як бачите, не забарився. Я прогнозував, що зможемо в 2016 році боротися за одне з призових місць, а зуміли вибороти чемпіонське звання! І це, вважаю, була заслужена перемога моїх підопічних».

– А хто ще, на вашу думку, посприяв тому, аби юні теребовлянці стали чемпіонами України? Без чиєї допомоги, підтримки, сприяння неможливо було б провести фінальні змагання у Теребовлі?

–  Підтримка вболівальників, яких у Теребовлі, як виявилося, дуже багато, була для хлопців суттєвим стимулом до перемоги, за що ми їм щиро вдячні. А головний тягар з організації змагань, забезпечення їх учасників усім необхідним взяла на свої плечі міська рада і передусім сам голова Теребовлі Сергій Іванович Поперечний. Незважаючи на незначні фінансові можливості, колектив нашої спортивної школи також, чим міг, сприяв проведенню цього представницького форуму. Треба віддати належне і Тернопільській обласній федерації волейболу. За активного сприяння  першого заступника голови ТОФВ Ігоря Степановича Дутки, який очолює територіальне відділення Асоціації платників податків України на Тернопіллі, були придбані грамоти, медалі, кубки переможцям та призерам, кращим гравцям і тренерам фінальних ігор чемпіонату України.

– Кого б із своїх юних вихованців, які доклали найбільше зусиль у боротьбі за чемпіонський титул, хотіли б відзначити?

– Волейбол – це колективна гра, і кожен її учасник, звісно ж, докладає максимум своїх навиків, майстерності для успішного виступу команди. А тому й кожна перемога – це насамперед результат спільних зусиль. Якщо ж говорити про перспективних виконавців у нашій команді, то серед таких назвав би передусім Тараса Олексюка, Ярослава Савківа, Юрія Столяренка та й багатьох інших, які можуть стати висококласними гравцями.

Ярослав ГАРАЙ,

спеціально для Прес-служби ФВУ, із Теребовлі