Головний тренер ВК «Хімік» Сергій ГОЛОТОВ в інтерв"ю клубній прес-службі підбив підсумки виступу команди в шостому чемпіонському сезоні команди.
- Сергію Івановичу, яким, на ваш погляд, вийшов сезон?
- Як відомо, ми знову перемогли в чемпіонаті країни, завоювали Кубок, а також вийшли в чвертьфінал Кубка ЄКВ і можу сказати, що для того, щоб це досягти була проведена велика робота. Що стосується конкретно єврокубку, то команда на той момент з об"єктивних причин ще не була готова - ряд волейболісток прийшли після декретної відпустки і, як слід, тривалої перерви в кар"єрі, і ще не набрали ті кондиції, які набрали до кінця сезону. Набери вони вже тоді таку форму, результат міг бути кращим. Я суджу по тій грі, що команда показувала в кінцівці сезону - деякі матчі були просто блискучими.
В цілому, сезон вийшов нервовим і важким, тому що три команди в чемпіонаті України були приблизно однакового рівня. Трохи нам було важче, так як ми були задіяні в єврокубках.
За результатом можу оцінити сезон як відмінний, але і як один з найважчих у своїй кар"єрі.
КАДРОВИЙ РОЗБІР
- Які все-таки основні причини цього?
- У команду влилися ряд гравців, які ніколи не вигравали чемпіонат - Дар"я Дрозд, Катерина Сильченкова та Інна Молодцова. Вони не знали, якою кров"ю виграються чемпіонати. Вони до поразок ставилися досить спокійно, а для команди, яка прагнути до чемпіонства, поразки - це маленька трагедія. Нехай багато хто вважає, що поразки не повинні осідати в душі. Я так не вважаю. Тому у нас і був результат. Зосереджувалися і працювали. Дуже великий обсяг роботи виконали. Просто величезний.
Плюс люди, які влилися в команду, раніше працювали по-іншому. Це стосується розбору відеоматеріалу і вивчення противника. Траплялося, наприклад, Інна Молодцова приходила на тренування після відеоперегляду і не знала, що робити. Волейболістки, які до цього були привчені, в проміжках між тренуваннями вивчали цю теоретичну частину, тобто вільний час присвячувався не тільки відпочинку, але і вивченню матеріалу. Потрібен був час, поки все в колію увійшло, поки люди зрозуміли, навіщо це все треба.
- У минулому міжсезонні «Хімік» зазнав серйозних кадрових втрат, пішли ключові гравці - Надія Кодола, Ірина Трушкіна, Олександра Перетятько. Наскільки це позначилося на потенціалі команди?
- У кожній команді є гравці, які навколо себе згуртовують колектив. Пішли якраз ті люди, які це робили, скажімо так - кістяк команди. Важко спочатку було і в цьому відношенні. Почнемо з того, що пішла основна зв’язуюча, яка знайшла спільну мову з гравцями, була комунікабельною людиною. У зв"язку з цим, можу сказати, що найбільше навантаження в минулому сезоні зазнала Алла Політанська, яка стала основною зв"язкою. І вона молодець, що витримала цей сезон. У мене як у тренера є до неї подяка. Думаю, що і вона розуміє, що зробила вперед великий крок. З Аллою були і непрості ситуації. Було багато роботи зроблено - і в теорії, з переглядом спеціального відеоматеріалу, і на майданчику. Результат цієї роботи ми побачили вже в кінці сезону. Тур в Сєвєродонецьку Алла, взагалі, блискуче відіграла.
- На старті сезону, а саме в жовтні, пробувалася схема з Катериною Сильченковою в якості основної догравальниці та приймаючої. Але потім ви вирішили від неї відмовитися. Чому?
- Ми до неї періодично поверталися. А в загальному, скажу, що грали ті люди, які були найкраще готові на той, чи інший момент.
- І все-таки ви хотіли мати на майданчику ще одну догравальницю з прийомом...
- Не кожен гравець, переходячи в інший клуб, грає добре - потрібен час на адаптацію. Наприкінці сезону Сильченкова вже була готова. Вона і на заміну регулярно виходила, і в складі. До речі, не один матч допомогла нам врятувати, вийшовши на заміну в непрості для команди моменти. Ну ось така в неї роль була в команді.
- У продовження теми напрошується питання про Анастасію Чорнуху. Її виступ в минулому сезоні можна умовно розділити на дві частини: успішна перша, коли вона отримала приз кращому гравцеві «Фіналу чотирьох» Кубка України, і друга, коли вона діяла з перепадами. В чому причина?
- Гравець з її досвідом не може блискуче відіграти весь сезон. Це однозначно. Ну який у неї досвід!? У попередньому сезоні вона була на других ролях, а в позаминулому - в основному виходила на заміну. Тут важливо не тільки фізичний та технічний стан. Важлива психологія. У людини щось не виходить, і він починає себе або недооцінювати, або переоцінювати. Пройде певний етап часу, і вона стане іншим гравцем. Час і досвід - ось її союзники. Досвід - це найвеличніша річ. Досвід - це не тільки ігри, це і настрій, і самонастрій, і режим харчування, і режим відпочинку, і так далі.
ІГРИ КРАЩІ. ІГРИ НАЙГІРШІ
- Яку гру «Хіміка» в минулому сезоні ви назвали б гіршою?
- Чи не вийшли єврокубкові матчі. Як я вже говорив, ми були не готові до них в повній мірі. Людині, який багато пропустив - я маю на увазі Тетяну Козлову та Інну Молодцову, дуже важко відновити колишні кондиції за два-три місяці. У процесі підготовки отримала травму Тетяна, а Інна вибула з ладу, тільки набравши форму, пропустивши при цьому більше місяця. І знову починати з нуля. Тому і сезон вийшов трохи рваним.
- Чи реально було обіграти «Шверінер», або на тому етапі це було практично неможливо?
- Складно міркувати в умовному способі. Не було ще тоді такого єднання, такої зарядженості, які були в кінцівці сезону, в останніх двох турах. Цього, швидше за все, і не вистачило, щоб досягти більшого в єврокубку. Повторюся, формування команди сам по собі досить непростий процес, а в даному випадку він ускладнився у зв"язку з серйозними кадровими змінами, про які говорилося вище.
- Поразка в матчі-відповіді з фінської «Кангасалою» теж пов"язано з цими причинами?
- Тут більшою мірою психологічні причини. Впевнено виграли перший матч, в другому - розслабилися, адже досить було виграти тільки дві партії. А розслаблятися не можна в жодному матчі, з жодним суперником. Треба виходити і боротися. Навіть не боротися, а битися. А на матч з «Кангасалою» команда просто вийшла виграти. Але... Це досвід. Досвід міжнародних ігор, чемпіонських матчів.
- Які матчі ви віднесете до кращих в сезоні?
- Один матч, який занесу в позитив як тренер - це, звичайно ж, матч з «Орбітою» в Сєвєродонецьку. 25:12, 25:12, 25:15. На одному диханні, на таких емоціях (захоплено). Начебто це був фінал Олімпійських ігор. Просто немає слів. Позитивні емоції і на майданчику, і з мого боку. Я отримував задоволення. Я бачив, що гравці виконують все, що запланували. Відпрацювали всі схеми відсотків на дев"яносто. По блоку, щодо захисту, з подачі. Так за всіма компонентами (захоплено). Буває, ліпиш, ліпиш, а воно не виходить. А потім раз - і несподівано виходить. Я завжди кажу: «Робота ніколи не минає марно». Правильна робота завжди повинна дати результат. Цей матч з «Орбітою» був просто блискучим. Але всі матчі неможна так грати.
- Загалом-то, за «Хіміком» помічалося таке: у вирішальних матчах команда показувала якщо не кращу, то близьку до цього гру?
- Один знаменитий американський тренер сказав: «Треба вигравати правильні матчі». А хтось хизується виграним нікому непотрібним матчем, коли суперника знаходиться не в кондиціях. Підсумки роботи підводяться в вирішальних матчах сезону. Це - показник.
Прес-служба ФВУ за матеріалами офіційного сайту ВК «Хімік»