Микола ПАСАЖІН: «Наш успіх – робота всієї команди»

Головний тренер молодіжної збірної України Микола ПАСАЖІН дав розгорнуте інтерв’ю прес-службі ФВУ за підсумками відбіркового турніру чемпіонату Європи-2016 (U-20), де українці, нагадаємо, виконали задачу виходу у фінальну частину:

 ПЕРЕД СТАРТОМ

- Відправляючись в Іспанію, ми розуміли, що група у нас дуже сильна – сильніша, ніж та, що грала в Білорусії, але налаштовувались боротися за вихід у фінальну частину Євро.

- Розкажіть, як пройшла підготовка, які акценти були зроблені в тренувальному процесі?

- Підготовка, вважаю, пройшла плідно, все, що було заплановано, зробили. Достатньо попрацювали над усіма елементами. І це дало результат. В Іспанії ми добре приймали та подавали, а ось захисних дій та блокування нам не вистачило. Це наш резерв для підсилення гри. І над цим ми вже попрацюємо у період підготовки до фінальної частини. Ще один компонент, який треба суттєво удосконалити – взаємодія зв’язуючих та перших темпів. 

МАТЧ №1. ІСПАНІЯ

- Перед тим, як розповісти безпосередньо про матчі, зверну вашу увагу, що грати прийшлося в умовах неймовірної спеки - в залі не працював кондиціонер. І це в самий розпал літа. Може, суперник і звик грати в таку спеку, ми – ні.  Втім, всі знаходилися і рівних умовах, тож треба було виходити та боротися.

До гри. Ми мали відеозапис гри іспанців і при підготовці вирішили побудувати захист таким чином, щоб закрити діагонального Аугусто Коліто, який ніс найбільше навантаження у нападі. Цю установку ми у підсумку не виконали, що в якійсь мірі і зумовило долю матчу.

Після програшу в першій партії ми сказали хлопцям, що якщо вони виконуватимуть установку, нам стане грати набагато легше. Вони перебудувалися, провели добру партію. Але на початку третій ми відразу провалилися на прийомі і ліквідувати відставання вже не зуміли, як не намагалися. Зробили висновки – і знов перемога. Гра була рівною, і у нас були реальні шанси на перемогу. На мій погляд, судді ряд епізодів, м’яко кажучи, могли віддати і в наш бік. Характерно, що упродовж всього матчу у збірної України було зафіксовано шість помилок передачі, у господарів – жодної. В цілому, як на мене, не вистачило нам трохи фарту для перемоги. Плюс не закрили у кінцівці іспанського діагонального, про якого я вже говорив. 

МАТЧ №2. НІМЕЧЧИНА

- Тут ми також мали відеозапис гри суперника, щоправда, зразку чотиримісячної давнини, коли проходив другий етап відбору. За цей період німецька збірна суттєво додала, але з ними можна було боротися. Як і в кожній команді, в цій збірній були лідери, через яких будувалася гра – і яких ми намагалися закрити, а також деякі слабкі місця, зокрема в прийомі, що ми намагалися використати. Також зробили ставку на блок і знов таки на подачу.

Але в перших двох партіях волейболісти знов не виконували установку. Начебто вони розуміли, що суперник забивав в ті зоні, які ми просили їх закривати. Але тільки в третій партії ми добилися від гравців чіткого виконання установки, і вони відразу стали блокувати, що, звісно, позначилося на результаті. Виграли третю партію, вели 22:19 в четвертій. Мали вигравати. І тут трапилася серія помилок. Зв’язуючий дав першому темпу – той не забив, потім – помилка в прийомі, «відчохлився» крайній нападник. І рахунок вже рівний. По тому, як складалася гра, ми зобов’язані були переводити матч на тай-брейк. Німці вже зупинилися, але ми дали їм кисню, і вони вирвали кінцівку. Після другої поразки настрій був не дуже гарним, але румуни нам його підняли. Щоправда, наступного дня ми вже самі зіпсували настрій цій команду, здобувши вирішальну перемогу (посміхається). 

МАТЧ №3. РУМУНІЯ

- В заключному матчі (фото сайту ЄКВ) була справжня битва, адже перемога була потрібна і нам, і супернику. І я вдячний хлопцям, що вони відпрацювали від початку і до кінця. Показали справжній чоловічій характер. Гра складалася дуже важко – всі партії йшли м’яч в м’яч. Лише в третій ми програвали досить багато – до семи очок. Потім наздогнали, мали завершувати матч, але не вийшло.

В четвертій партії довгий відставали на два-три очки, але за рахунок подачі ми переламали хід гри. Так, при рахунку 19:18 на нашу користь спрацювала подача Олега Плотницького, який зробив чотири ейси поспіль. Та й взагалі долю матчу вирішила саме наша подача. 

СКЛАДОВІ УСПІХУ

- Чимало очок було завойовано ейсами, але й помилок було допущено при цьому чимало. Ризик виправдав себе, як ви вважаєте?

- Однозначно. Так, силова подача разом з можливістю заробити очко, і ризик його втратити, але на цьому турнірі цей ризик виправдався. Наприклад, у складі збірної Румунії було два сильних перших темпи і, щоб увести їх від сітки, треба було використовувати силову подачу. А на стаціонарному блоці, тобто з крайніми нападниками, ми справлялися.

- Судячи з всього, задача ризикувати на подачі стояла перед волейболістами упродовж всього турніру?

- Так. Причому силову подачу дозволялося виконувати лише певним гравцям, зокрема, Плотницькому, Вієцькому, Рогожину, який успішно використав цю зброю, вийшовши на заміну в матчі з румунами, а у деяких гравців була установка просто тримати подачу.

- У підсумку що вирішило долю турніру – індивідуальні дії, чи командні?

- Командних без індивідуальних, як на мене, не буває. Виграла команда, а не окремий гравець. Звісно, є в команді і лідери, які ведуть за собою партнерів, які несуть найбільше навантаження. У нас такі - Плотницький, Вієцький, Полуян. Але індивідуальні досягнення – це робота всієї команди, тобто індивідуальностей та команду я не відокремлюю, це – єдине ціле.

Прес-служба ФКУ