Євро-2016 (U-20). "Срібні" юніори

Як ми і обіцяли, ми продовжуємо розповідь про юніорську збірну України, яка стала срібним призером чемпіонату Європи (U-20). Сьогодні портрет «срібної команди» намалює тренерський штаб команди – Микола ПАСАЖІН, Анатолій ЯНУЩИК та Олег ПОПОВ, з якими поспілкувалася прес-служба ФВУ.

№1.  Тимофій ПОЛУЯН. 10.01.1998. 198 см. Догравальник. Капітан команди

Доброзичливий, працелюбивий. Спокійний, холоднокровний. Трохи замкнутий, але це, мабуть, вікове. Людина, яка може оцінити ситуацію, повести команду за собою.  Хотілось би, щоб у нього було більше злості та емоцій на майданчику.

№2. Олексій ГОЛОВЕНЬ. 12.01.1999. 196 см. Зв’язуючий

Наймолодшій гравець команди, у зв’язку з чим було непросто адаптуватися в колективі та майданчику серед більш старших хлопців. Спокійний, що важливо для зв’язуючого. Перспективний гравець з великим бажанням вчитися, досягати чогось. Працездатний. Поки не вистачає фізичних кондицій та психологічної стійкості.

№3. Володимир ОСТАПЕНКО. 28.07.1998. 198 см. Центральний блокуючий

Дуже працездатний, цілеспрямований, готовий в будь-який момент допомогти команді. Трохи не вистачає фізичних кондицій. З великою перспективою. Виходячи на майданчик в критичних ситуаціях, показав себе з кращої сторони, зокрема і на цьому Євро. У нього добре волейбольне майбутнє. Є характер, є бажання – це дуже важливо для волейболу. Скромний, трохи зажатий, але це відмінна риса багатьох гравців нашої команди – ще достатньо юних хлопців. Втім, саме через такі змагання як чемпіонат Європи вони набиратимуться впевненості.

№5. Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ. 05.06.1997. 194 см. Догравальник

Від природи лідер – і в житті, і на майданчику. Талановитий, але необхідно емоційно стримувати себе. На чемпіонаті Європи яскраво проявив свої волейбольні та лідерські якості. Людина з характером, психологічно стійкий. Позитивний, чуйний. Чи не зазнається він після такого успіху на чемпіонаті? Це залежить і від нього, і від нас, тренерів.

№6. Віталій КУЧЕР. 27.10.1997. 196 см. Ліберо

Добре підготовлений технічно. Він вміє працювати, але не вистачає впевненості в собі та емоцій у грі. Напевно найтихішій гравець у команді, треба більше розмовляти на майданчику, додати емоцій в свою гру. Роботящий хлопець. В останні роки почав швидко зростати – вже дуже високий як для ліберо. Є хороші якості прийомні, захисні, а також атакуючі. Тож в майбутньому буде непоганий догравальник. Треба йому задати йому правильний напрямок розвитку.  

№7. Кирило ЛИХОДІД. 19.02.1997. 198 см. Догравальник (діагональний)

Фактично гравець на всі позиції, трохи не вистачає впевненості, а також ігрової практики. Достойно зіграв в фіналі чемпіонату Європи, замінивши Дмитра Вієцького, хоча були болі в плечі.  З хорошою перспективою.  Доволі розкутий та вольовий хлопець. Треба попрацювати і попрацювати над собою в усіх аспектах, якщо хоче грати на хорошому рівні.

№8. Андрій РОГОЖИН. 13.07.1997. 203 см. Центральний блокуючий

Перспективний, талановитий хлопець, трохи розбовтаний психологічно – не завжди вистачає концентрації. Спокійна, врівноважена людина, ніколи не чув, щоб він підвищив голос. За типом темпераменту, можна сказати, флегматик. Емоції у нього є, але вони десь дуже далеко. Дуже виконавчий. Якщо більш чіткіше працювати над собою, то стане одним з кращим в країні.

№9. Дмитро ВІЄЦЬКИЙ. 19.02.1998. 201 см. Діагональний

Технічний нападник, з лідерськими якостями. Останні два своїх матчі на Євро відіграв з болями, але проявив характер та зробив все, що було в його силах.  Трохи не вистачає загальної гри. Треба заставляти працювати. Але коли треба додати, він може це зробити. Якщо додасть в роботі над собою, то це буде один з найкращих гравців чемпіонату України.

№10. Михайло СТОЛБУНОВ. 20.01.1997. 188 см. Зв’язуючий

Цементуючий гравець команди. Один з волейболістів, хто має великий міжнародний досвід. Технічно підготовлений, думаючий, трохи не вистачає ростових даних, що компенсує вмінням приймати нестандартні рішення. Володіє дуже важливою якістю – самовладанням в критичній ситуації, це можна було побачити в п’ятій партії півфінального матчу з Італією.  Треба отримувати більше ігрової практики, щоб швидше прогресувати. Душа компанії.

№11. Дмитро КАНАЄВ. 03.10.1997. 175 см. Ліберо

Заводний. Дуже любить волейбол. Психологічно врівноважений. Хороший прийом, але над захисними діями треба серйозно попрацювати, і тоді може вирости у висококласного гравця. Боєць. У важкі моменти може взяти гру на себе. Але з ним поруч повинна бути людина, яка допоможе. Іноді занадто емоційний, але це вікове.

№12. Георгій КЛЕПКО. 12.02.1997. 200 см. Центральний блокуючий

Стрижень команди, об’єднує навколо себе гравців. Готовий допомагати команді у всіх елементах. Досвідчений гравець, який виступав в тому числі і за кордоном. Витримана, інтелігентна, надійна, розумна людина. Емоційний, комунікабельний, відкритий хлопець. Те, що від нього вимагають на майданчику, виконує. Роботяга.

№14. Володимир АНДРІЮК. 26.06.1997. 198 см. Догравальник

Непоганий потенціал, але ще розкрив його, тому що не вистачає самодисципліни та ігрової практики. В розвитку потенціалу все залежить від нього самого. На тренуваннях працює нормально, непогано показав себе на останніх зборах, але емоційно себе не проявляє. Судячи з всього,  немає у нього прагнення комусь, і в першу чергу себе, щось доказати. Хороший товариш, що досить важливо для колективу.

Найближчим часом в спеціальній рубриці «Срібна команда» до вашої уваги матеріали про срібних призерів чемпіонату Європи (U-20)-2016 – гравців та тренерський штаб.

Прес-служба ФВУ

Фото сайту ЄКВ  та прес-служби ФВУ