Ігор ФІЛІШТИНСЬКИЙ: «У «Сєвєродончанки» була перевага і в свіжості, і в підготовленості до конкретного противника»

Головний тренер ВК «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ» Ігор Філіштинський прокоментував виступ своєї команди в «Фіналі чотирьох» Кубка України. Запорізькі волейболістки, нагадаємо, програвши в півфіналі «Сєвєродончанці», перемогли в матчі за 3-е місце тернопільську «Галичанку-ТНЕУ-Укрінбанк».

- Ігор Дмитрович, наскільки важко було налаштувати команду на так званий втішний фінал?

- Справді, особливої мотивації в грі за третє місце не було, так як в Кубку України є лише одне місце - перше. Але між тим, як кажуть в Одесі, треба тримати фасон. В цілому, відбиток на кубкові зустрічі відклала наша завантаженість, у зв’язку з участю в єврокубках, та пов"язані з цим переїзди. Цій когорті людей, яка зараз є в «Орбіті», було досить складно витримати цей графік, та й досвіду у гравців в цьому плані немає. Але досвід справа наживна.

Десь, можливо, я перестарався у завантаженні людей, переборщив з цим. Треба було бути трішки гнучкіше. Але будь-який тренер, напевно, боїться, як кажуть, недонепрацювати. На цьому, як говорять, попав. Тому рух, мотивація, в цілому жвавість гри, надійність елементів, звичайно, похитнулися.

Якщо ми легко виграли перший матч чемпіонату в Тернополі (перенесені матчі 8 -го туру «Галичанка» - «Орбіта» проходили 18-19 грудня. - прес-служба), то в другий день ми просто звалилися, в тому числі і через проблеми зі здоров"ям. У цей день, думаю, ми могли програти і більш скромному противнику, ніж «Галичанка». Природно, з цим настроєм і приїхали в Южне.

Якщо сукупно взяти, я переходжу до півфіналу, то у «Сєвєродончанки» була перевага і в свіжості, і в підготовленості до конкретного противнику. Трохи, можливо, заколисав деяких гравців успішний результат наших матчів у Запоріжжі, де ми двічі перемогли. Треба віддати належне противнику, який і в чемпіонаті, і тут виграв першу партію із значним домінуванням. Далі вдалося вирівняти гру, але в кінцівках волейболістки «Сєвєродончанки» були більш вдалими. А в третій партії ми, взагалі, драматично програли: не подали подачу, наглупили в розіграшах. По суті, самі віддали сет, а могли, як мені здалося, вплутатися в боротьбу. Але суперник був добре заряджений, мотивований саме на цю гру.

У матчі за третє місце, як уже говорилося, мотивації особливої не було. Але десь вистачило класу у тієї ж Ліди Лучко вдало відподавати. І за рахунок подачі, за рахунок більш-менш успішного блокування ми отримали деяку перевагу, але й «Галичанка» була досить колюча в єдиноборствах.

- З чим пов"язуєте перепади в грі команди, які частенько траплялися в цьому матчі?

- Є таке поняття, як злагодженість гри, а вона була порушена, оскільки серйозно травмована Дуднікова, вибула як мінімум на півроку. На її позиції стоїть новий гравець, і тому не так все відшліфовано, як раніше. Природно, це відклало відбиток на хід подій. Крім того, не можна забувати про внутрішній стан гравців, вони вчора поступилися: печалька присутня. І треба ще навчитися перевертати сторінку. Тут і досвідченому тренеру нелегко відійти від тих моментів, що були вчора, коли хотілося більшого. Це відкладає негатив. І тому перепади та збої в наборі очок. Ну що ж, працюватимемо.

- Досить часто нападники «Орбіти» зустрічалися з блоком «Галичанки». Чия тут вина: нападників, звязуючої, або супротивника?

- У розіграшах є грань надійності та авантюризму. Я, звичайно, націлюю гравця на розумну ступінь авантюризму, тобто при всіх, навіть не дуже затишних прильотах м"яча, створити інтригу розвитку подій, і в контратаці теж, не тільки при першій атаці. Позиції прогнозованих розіграшів дають привід противнику, а на тій стороні хороший блок, чого варто тільки Олена Туркула. Суперник напевно працював над стаціонарними розіграшами, але й ми могли краще страхувати, якщо нас блокують, а з іншого боку, ми не володіємо такими вже потужними гравцями. Так, є Поліна Лютикова, але вона не в тих кондиціях, яких хотілося б. У Катерини Сильченкової зріст всього 181 см, а Христина Пугачова, при тому, що вона міцненький гравець, не володіє великою амплітудою атаки. Це теж відкладає відбиток. У нас немає таких гравців, як Лісєєнкова, Бурбелюк, як волейболістки «Хіміка», і тому ми повинні грати жваво, швидко, з випередженням, витончено на сітці. Якщо граємо просто, багато «чохлимося». Намагаємося страхувати - таких моментів, позитивних для нас, було чимало в останніх партіях. Крім того, ми з «Галичанкою» вже стільки награлися - це був вже шостий наш матч у сезоні, що вже вивчили один одного вздовж і впоперек.

Прес-служба ФВУ за матеріалами офіційного сайту ВК «Хімік»