Гарій ЄГІАЗАРОВ: «Ми всі дуже хотіли завоювати путівку на Євро-2017»

18:25 | 10 октября 2016

Головний тренер збірної України Гарій ЄГІАЗАРОВ за підсумками виступу у відбірковому турнірі чемпіонату Європу, де наша збірна виконала головну задачу, дав розгорнуте інтерв’ю прес-службі ФВУ. До вашої уваги його перша частина.

- Емоції були дуже сильні, адже перемога далася дуже непросто, та й шлях до цього локального успіху був непростим, - розпочав бесіду керманич збірної. –  Ми вже в третій раз грали стикові матчі. В попередньому циклі нам не дали зіграти на своєму майданчику зі збірної Білорусії. Нас змусили два матчі зіграти на виїзді, завідомо поставивши нас в нерівні умови. У відбірковому циклі чемпіонату Європи-2013 ми в першому стиковому матчі перемогли збірну Франції 3:1, але поступилися на майданчику суперника з рахунком 2:3. Нажаль, система підрахунку очок була не така, як зараз, тож прийшлося грати «золотий сет», в якому ми поступилися.

Нам дуже хотілося завоювати путівку на чемпіонат Європи-2017. Не тільки мені, але й гравцям – я це бачив, я це відчував. Дівчатка були реально зациклені на цій задачі, вони дуже хотіли, вони поставили собі таку ціль – чемпіонат Європи. І в останній грі це позначилося на їх діях позитивним чином. Емоційний накал був дуже високим, адже плей-офф є плей-офф. Я вже говорив після першої гри, що це залишило негативний відбиток на діях волейболісток. Дуже приємно, що в Іспанії нам вдалося впоратися з цим емоційним накалом, із психологічною ситуацією та знайшли в собі сили переломити хід ігри після програшу другої партії. Це повністю заслуга команди.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

- Аналізуючи матчі збірної Іспанії в цьому році – в Євролізі, в цьому відбірковому циклі, прийшов до висновку: ця команда в Южному показала свій максимум, а ось ми були далекі від свого – у нас було, в чому додати. «Якщо ми це зробимо, ми переможемо», - сказав я дівчаткам при розборі першого матчу. Так і вийшло. Ми додали. Особливо в реалізації брейкових м’ячів, в чому ми поступилися в Южному. А ось на блоці ми їх переграли і вдома, і на виїзді. 

ПЕРЕД МАТЧЕМ. ТАКТИКА ТА ПСИХОЛОГІЯ

- За тактикою ми нічого не змінили. Як ми грали перший матч, так і другий. Нашими основними задачами було: впоратися з прийомом, підвищити реалізацію брейкових м’ячів та звести до мінімуму кількість простих помилок. Це вдалося. Крім того, ми впоралися з крайніми нападниками збірної Іспанії.

Велике бажання показати результат, як я вже говорив, відбилося на діях волейболісток. Команда виглядала скованою. Особливо в захисті. Здавалось би простий м’яч, але ж ми його програвали саме через скованість. У матчі-відповіді у нас не було права на помилку, нам нікуди було відступати. Про це я говорив з командою: «Від того, що ми знов почнемо хвилюватися, ми нічого не виправимо. Ми повинні відчувати себе впевнено». Гадаю, що команді це вдалося, за виключенням хіба що другої партії. В ключові моменти решти партій, а саме в їх кінцівках, ми виглядали більш впевненими у своїх діях.

На іспанках теж висів вантаж відповідальності: після перемоги на виїзді від них і вдома чекали перемоги. І це, гадаю, відбилося на їх діях. Іспанія – добротний середнячок зі збалансованим складом. Єдина проблема цієї команди: відсутність реальних замін гравцям основного складу. У нас же ця складова зіграла важливу роль. Як ви бачили, упродовж гри мені прийшлося вносити колективи: це не торкалося тільки центральних.  А ось крайні нападники мінялися досить активно, причому в різних варіаціях.

 ЗАМІНИ

- Проаналізувавши першу гру, прийшов до висновку, що дещо запізнився із замінами. Тому в цій грі я вирішив з цим не тягнути. І як тільки бачив, що у нападника щось не виходить, я міняв його, давав можливість прийти в себе. І вихід Кириченко, і вихід Козлової себе виправдав. Потім Кириченко я знов поміняв на Кодолу, а сама Кириченко вийшла замість Степанюк, далі Козлова – замість Кодоли, а Кодола – замість Кириченко. Такі ось нестандартні заміни відбулися. Хоча, в принципі, це нічого не міняло. Хіба що Кодола опинилася не на своєму місці. Але це було важливо з тактичної точки зору: вона опинилася на блоці замість іспанської центральної Коллар, яка грала забіги. 

ДРУГА ПАРТІЯ. ПРАВО НА ПОМИЛКУ

- Ця партія йшла приблизно в такому ж ключі, що й перша, але в середині партії ми припустилися чимало помилок на прийомі. Єдина партія, де ми отримали стільки ейсів – п’ять з восьми за матч. Програли лише три очки – 22:25. І про це я казав дівчаткам в перерві: «Ми отримали стільки ейсів, але програли всього три очки. Приберить ці помилки, і питання було б відкритим». Ці помилки я пов’язую з тим, що був дуже значимим  для нас, від того й зайве хвилювання. Якщо в груповому турнірі в тебе ще є право на помилку, то в плей-офф вона може стати фатальною – кожний м’яч , кожна партія чогось коштує. І тому вважаю, що четверта партія в Южному, яку ми витягнули, програючи 11:17, була достатньо визначальною в цьому двоматчевому протистоянні. 

ТРЕТЯ ПАРТІЯ. ВИЗНАЧАЛЬНА

- А визначальною в цьому матчі напевно стала третя партія, а саме ії кінцівка, де забивала переважно Тетяна Козлова. За рахунок чого, на ваш погляд, вдалося виграти?

- В волейболі все просто. Той, хто забиває брейкові очки, той і отримує перевагу. Це відбувається після пом’якшення блоком, чи захисних дій, а потім, звісно, влучної атаки. Нам це вдалося повною мірою. І тут дійсно достатньо успішно атакувала Тетяна Козлова. У підсумку ми переломили хід гри на свою користь.

В першому матчі партії ефективність реалізації брейкових м’ячів у нас була 9%, у суперника – вдвічі більше. Хоча при цьому при всьому ефективність першої атаки у нас була вище. Але в робочих м’ячах ми поступилися, і саме на цьому ми загострювали увагу гравців в процесі розбору.

 

ЧЕТВЕРТА ПАРТІЯ. ОСТАТОЧНИЙ ПЕРЕЛОМ

- На початку четвертої партії збірна України, судячи з всього зламала суперника…

- Розпочали рівно, але до першої перерви вели вже три очки, а потім ще збільшили його. Коли відрив доходив до дев’яти-десяти очок, в душі я вже розумів, що ми близькі до загальної перемоги. Я намагався відволікти команду від рахунку на табло, щоб це не зіграло з нами злий жарт. Вони впоралися. І ми дуже раді, що все так завершилося. 

ВИСНОВКИ

- Дуже радий, що команда відреагувала після другого сету, і відреагувала правильно. Дівчата дійсно проявили характер в дуже важкій ситуації. Все ж таки ми не так багато граємо таких ігор – я знов повертаюся до ігрового досвіду на високому міжнародному рівні. Його, як я вже не раз говорив, ніде не придбаєш – тільки ось в таких іграх. Але однієї-двох ігор на рік недостатньо, щоб закріпити ці навички. Це моє глибоке переконання. Можна тренуватися і вдень, і вночі, але маючи лише один-два матчів проти збірної Італії, цей суперник так і залишиться дуже важким для нас. Тому що нам треба до них зростати, а не їм до нас. Якщо ми хочемо зростати, ми повинні частіше грати з такими командами. Щоб ми розуміли, що це точно такі ж команди і точно такі ж гравці.

 

Друга частина інтерв’ю найближчим часом на нашому сайті

Фото сайту ЄКВ

Прес-служба ФВУ 

Источник