Суперліга (чоловіки). Фінал. «Буде бій – буде й сила!»

Суперліга (чоловіки). Фінал. «Буде бій – буде й сила!» 

Напередодні вирішального протистояння наставники фіналістів відповіли на питання прес-служби ФВУ

ФІНАЛ

«БАРКОМ-КАЖАНИ» - «СЕРЦЕ ПОДІЛЛЯ»

Львів. ПС «Галичина» (16 квітня – початок о 19.00. 17 квітня – початок о 19.00)

Результати очних матчів суперників у регулярному чемпіонаті: 3:1 і 3:0 – у Львові, 2:3 і 0:3 – у Вінниці

Сьогодні та завтра у львівському Палаці спорту «Галичина» відбудуться два перших поєдинки фінальної серії чоловічої Суперліги. Місцеві «Барком-Кажани» та вінницьке «Серце Поділля» гідно пройшли тривалий змагальний шлях і цілком справедливо вибороли право посперечатися в очному протистоянні за комплект золотих медалей. На думку спеціалістів, львівська команда має трохи більше шансів на загальний успіх, у відсотковій пропорції приблизно 55 на 45. Однак, безумовно, все вирішуватиметься безпосередньо на волейбольних майданчиках, а там кожна дрібничка може зіграти велику роль. Підтверджують це і головні тренери обох колективів, які буквально за кілька годин до початку першої зустрічі відверто відповіли на питання прес-служби ФВУ…

- «Барком-Кажани» вже загартований боєць у різних фіналах. В історії «Серця Поділля» такий фінал – лише другий. Наскільки це позначається на психологічному стані волейболістів?

Валерій КОПИЛОВ (головний тренер «Серця Поділля»): Насправді, певне хвилювання у хлопців відчувається, але, так би мовити, у дозволених рамках. Пробившись до фіналу, ми вже виконали завдання-мінімум. Тож сезон однозначно можна назвати успішним. Проте він ще не завершений. Залишилося останнє випробування на міцність, і ми чудово розуміємо, що спроможні досягти успіху. Головне – вірити у власні сили. Тому я не втомлююсь повторювати своїм гравцям: «Буде бій – буде й сила!»

Угіс КРАСТІНЬШ (головний тренер «Барком-Кажанів»): Емоційний стан моїх підопічних цілком нормальний. Можливо, трішечки піднесений, оскільки це – фінал. До того ж ми розуміємо, що від нас обов’язково очікують перемоги. Та хлопці до цього готові.

- Суперники добре вивчили один одного. Проте, чи були якісь особливі моменти у підготовці фіналістів до «золотого» протистояння?

В.К.: Нічого особливого. Нам чудово відомі можливості львів’ян, їм – наші. Тож головне – зіграти на рівні власних можливостей, максимально використати свої сильні сторони і не дозволити зробити це суперникам.

У.К.: Ми завжди робимо ставку на чітке виконання передстартових настанов, які, насамперед, торкаються власних дій. І лише під час матчів, залежно від їхнього сценарію та необхідності, звертаємо увагу на окремі моменти в діях суперників і вносимо відповідні корективи. Нинішній суперник дуже сильний, ми його аж ніяк не недооцінюємо. Тим більше, нещодавно його підсилив досвідчений зв’язуючий Дмитро Сторожилов, який зробив гру вінничан більш стабільною. Але, в цілому, «Серце Поділля» загадок для нас не являє.

- Ви вже зустрічалися у фіналі Кубка України, там досить переконливу перемогу здобули «Барком-Кажани». Чому так сталося?

В.К.: Тоді у півфіналі ми здолали ВК «МХП-Вінниця» - нашого найбільш принципового суперника. Той поєдинок вийшов дуже важким і напруженим, хлопці витратили загато сил фізичних та психологічних. У фіналі нам їх очевидно не вистачило. Але зараз ситуація інша, тож спробуємо обов’язково реваншуватися!

У.К.: Тоді ми зіграли дуже добре – дисципліновано і розважливо. А чого не вистачило суперникам – це питання до них самих.

- Фактор «домашніх стін» для ваших команд має велике значення?

В.К.: Звичайно! Нам дуже приємно відчувати підтримку власних уболівальників, яких у нас насправді достатньо. Тим більше, ми її відчуваємо навіть з окопів із лінії бойових дій на Донбасі, де нині перебувають наші хороші друзі. Тож не маємо права підвести їхні сподівання і, зазвичай, граємо із особливим натхненням. Так, можна поступитися, але обов’язково у гідній боротьбі!

До речі, наскільки мені відомо, до Львова прибула група наших уболівальників. Хочу щиро їм подякувати за таку відданість «Серцю Поділля»! А разом із тим довести, що ми спроможні добре грати і в гостях.

У.К.: У Львові відчувається волейбольний ажіотаж. У місті є багато відповідних банерів та плакатів. Підігрівають інтерес до фіналу ЗМІ. Наші вболівальники добре вміють створити нам дуже приємну емоційну атмосферу, але, зрозуміло, хочуть побачити з нашого боку грамотну та видовищну гру. Хлопці це усвідомлюють і, зрозуміло, це додає їм психологічної мотивації. Тож вірю, що ми вболівальників не розчаруємо!