Сергій КАПЕЛУСЬ: «Ми постараємося взяти максимальну кількість очок в найближчому виїзді»

Як відомо, на початку наступного тижня харківський «Локомотив» вирушає на виїзні ігри Відкритого чемпіонату Россі, де 5 березня зіграє з «Грозним», 8 березня в Нижньому Новгороді з «Губернією» (матч перенесений в силу політичної ситуації в Україні), 12 березня з «Ярославичем», а потім 16 березня з уфимським «Уралом». Скориставшись виниклої в чемпіонаті Росії паузою, прес-служба «Локомотиву» поспілкувалася з доігровщіком команди Сергієм КАПЕЛУСЕМ.

- Сергію, екватор чемпіонату пройдений, але попереду ще чимало зустрічей, і в тому числі найважливіших. Розкажіть, як вдалося вписатися в сезон? Які враження залишає російський чемпіонат?

- У мене не було якоїсь особливої акліматизації в «Локомотиві», вдалося швидко налагодити комунікацію з хлопцями. Єдине, що відчуваю, так це те, що набагато важче грати в російському чемпіонаті, ніж у польському. Тут багато переїздів, причому далеких. Коли грав у Польщі, максимальний переїзд був, може бути, дня три, максимум чотири. А тут ми літаємо, переїжджаємо і по два тижні не буваємо вдома. Це позначається, звичайно ж, на фізичному стані. Десь трохи морально втомлюєшся, якщо чесно. Я думав, буде трохи легше, але насправді дуже непросто віддаватися і в тренувальному процесі, і в іграх. Втома накопичується, але це нормально.

Сьогодні, звичайно ж, на нас впливає і загальне становище в країні. Те, що відбувається в Україні, не проходить повз нас. Природно, переживаєш за свою країну, за своїх близьких, за команду. Так що для мене це дуже важкий сезон. Хоча зіграно тільки половина чемпіонату, мені здається, що зіграв вже два сезони. Але, тим не менше, і, я думаю, хлопці зі мною погодяться, наше завдання приходити на тренування і виконувати свою роботу.

Нам наступного тижня чекає виїзд на важливі гри. Нас два тижні не буде вдома. До того ж, для деяких російських команд ця ситуація в нашій країні можливо на руку, оскільки та ж «Губернія» вдруге в цьому сезоні зіграє з нами на своєму майданчику. Ні для кого не секрет, що кожна команда на своєму майданчику грає краще. Але у нас є віра в свої сили, і ми постараємося взяти максимальну кількість очок в найближчому виїзді. І, незалежно від ситуації, я думаю, ми можемо налаштуватися, і показати хороший волейбол у майбутніх виїзних іграх.

- У чемпіонаті Росії грає маса не тільки дуже сильних, але і вельми самобутніх команд. Як вдається налаштовуватися на кожну з них? Адже доводиться, буквально, за дуже короткий відрізок часу переходити з однієї тактики на іншу?

- Це наша робота, і для того, щоб досягати успіху, нам треба мобільно налаштовуватися і перебудовуватися. Ми працюємо над стилем гри і розбираємо кожну команду не тільки на тренуваннях, а й на окремих заняттях з тактики. Оцінюємо можливості суперника, переглядаємо відео. Однак, чемпіонат Росії тим і відрізняється, що, неважливо, яке місце займає команда - перше або останнє, з кожною треба не просто налаштовуватися на перемогу, а намагатися зіграти, якомога краще. Якщо вийде - на максимумі. Потрібно часом просто битися, щоб в крайньому випадку набрати хоча б одне очко. Поки ми не справляємося з цим так, як нам самим би того хотілося. На даний момент ми не відчуваємо повне задоволення від проведених ігор. Десь можна було б зіграти краще. У мене ще немає почуття, що ти абсолютно все зробив для перемоги. У голові думки: «Недопрацював, не дотягнув, не добив». Але це, напевно, є у кожного професійного спортсмена. Все ж, цілий сезон грати на одному рівні - дуже важко. Тим більше, в такому чемпіонаті, як російська Суперліга. Якщо команда грає на максимально високому рівні цілий сезон, то це вже однозначно претензія на медаль. Але таких команд небагато.

- Хто є в чемпіонаті Росії, особисто для вас, найбільш незручним суперником? З ким найважче грати в російському чемпіонаті?

- Із тих команд, з якими ми вже зустрічалися, не можу виділити якусь одну. У російській Суперлізі я знаю багато гравців в різних командах, з якими навіть грав разом. Цілком природно, що з командами, які займають місця вгорі турнірної таблиці, грати непросто. Багато гравців топових команд роблять гру на класі. Це такі команда як «Зеніт» (Казань), «Бєлогор"є» та московське «Динамо». Це команди топ-рівня, і з ними грати непросто, але не можу сказати, що набагато легше, ніж виходити і налаштовуватися на команди, які знаходяться поруч у турнірній таблиці, або навіть внизу. Для мене кожна команда - це новий суперник, і тому до кожної гри, до кожної команді підходжу, як звичайно - намагаюся максимально налаштуватися на гру.

- Що б в особистій статистиці хотілося би виправити?

- Я завжди намагаюся ставитися до себе самокритично. Не можу виділити якийсь один параметр статистики, який мені хотілося б поліпшити. Хотів би все! Мені здається, що в будь-якому статистичному параметрі є можливість щось виправити. Можливо, зі сторони боку видніше, в якому елементі я виглядаю трохи краще, а в якому не особливо. Але моя статистика - це не найголовніше. Для мене набагато важливіше результат команди. Ми всі разом граємо тільки на перемогу, і ніяк інакше. Іноді навіть, не звертаючи уваги на статистику, а, може навіть, на шкоду їй: треба виконати чорнову роботу, яка, можливо, непомітна звичайному вболівальнику. Але це впливає на загальний результат команди. І це для мене набагато важливіше, ніж особисті показники. Взагалі, хотілось би поліпшити гру в нападі. Я вважаю, у мене є можливість значно додати в цьому компоненті. Адже напад як командний завершальний елемент атаки дуже багато чого вирішує. Особливо, в кінцівці сету та ігри.

Прес-служба ФВУ по матеріалам сайту ВК «Локомотив»