«Збірні України заслуговують значно більшого піклування!»

Саме такий висновок напрошується за підсумками їхніх здобутків в останні роки 

У приміщенні Міністерства молоді та спорту відбулася прес-конференція, присвячена виступам чоловічої та жіночої збірних України на чемпіонаті Європи-2019, а також їхнім загальним досягненням за кілька останніх сезонів. На питання представників мас-медіа відповідали голова підкомітету з питань фізичної культури і масового спорту Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту Георгій Мазурашу, президент національної федерації волейболу Михайло Мельник, а також наставники обох головних команд нашої країни – відповідно, Угіс Крастіньш та Гарій Єгіазаров…

– Коли відбувалися баталії чоловічої континентальної першості, якраз проходила сесія Верховної Ради. І депутати у паузах неодноразово згадували наших волейболістів. Мовляв, молодці! Особисто я також радий за наших хлопців, які вперше за багато років пробилися до фінальної стадії чемпіонату Європи і зробили там маленький подвиг - вийшли з групи, обіграли в 1/8-й фіналу Бельгію, а у чвертьфіналі лише в п’ятій партії поступилися майбутнім чемпіонам - команді Сербії...

Взагалі, волейбол – один із найпопулярніших видів спорту в Україні та світі, який, безперечно, вимагає великої підтримки з боку держави. Тож ми повинні всіляко розвивати цей прекрасний вид спорту, який має величезний потенціал у плані масовості та оздоровлення українців. Необхідно серйозно підійти до питання фінансування національної федерації, пропозиції якої повинні бути враховані й підтримані, - наголосив народний депутат Георгій Мазурашу.

Президент ФВУ Михайло Мельник розповів, як вдалося домовитися з Угісом Крастіньшем стосовно очолення ним чоловічої збірної , і завдяки чому вона, як і жіноча національна команда, значно поліпшила свої позиції в континентальному рейтингу…

- Усі ми, як і вітчизняні шанувальники волейболу, дуже хотіли би побачити обидві наші збірні у відбіркових турнірах до Олімпійських ігор. Але для цього необхідно мати відповідні високі позиції у рейтингу ЄКВ. Для того, щоби мати таку можливість, необхідно вдало виступати у якомога більшій кількості рейтингових міжнародних змаганнях. Одним із таких у 2017 році була Євроліга. Тоді нам не вдалося отримати фінансової підтримки з боку профільного Міністерства. «Це ж комерційний турнір, там є призовий фонд», - казали нам чиновники. Вибачте, але призовий фонд є всюди! Ось, наприклад, на нещодавньому чоловічому європейському чемпіонаті його переможець отримав чек на 400 тисяч, срібний – на 200 тисяч і бронзовий – на 100 тисяч євро. Так що, це теж комерційний турнір?!

Але тоді «достукатися» до розуміння відповідальних осіб у Мінмолодьспорті все ж не вдалося, тож федерація витратила майже всі свої запаси, але участь чоловічої та жіночої збірних у Євролізі профінансувала. До речі, це була одна з умов роботи з чоловіками від Угіса Крастіньша, а Гарій Єгіазаров потім повідав, що коли дізнався про заявку жіночої команди на ці змагання, то не спав усю ніч – настільки був радий! У підсумку, наскільки відомо, обидві наші збірні стали переможцями Євроліги і отримали за це в континентальному рейтингу по 32 очки. Це досягнення багато в чому допомогло їм у наступному сезоні стартувати (вже за фінансової допомоги Мінмолодьспорту, за що його колишньому керівництву велика подяка!) не у «Срібній», а у «Золотій Євролізі», і мати на сьогодні в континентальному рейтингу солідні позиції: жіноча знаходиться на 12-му місці, а чоловіча – на 14-му.

До речі, про жіночу команду. Так, на цьогорічному чемпіонаті Європи вона не змогла досягти стадії плей-офф, але не будемо забувати, що вона вдруге поспіль досягла фінальної стадії турніру, та й узагалі в останні роки досить вдало виступає на міжнародній арені. Звичайно, прикро, що в європейському рейтингу не вдалося піднятися на одну сходинку вище. Тоді в кваліфікаційному олімпійському турнірі виступала б саме Україна, а не Азербайджан. Але ми віримо, що у відбіркових змаганнях до Ігор-2024 за свій шанс обов’язково боротимуться і жінки, і чоловіки. Потенціал у них для цього чудовий! Залишається лише дочекатися, щоби з боку держави вони отримали значно більше піклування…

Відповідаючи на гостре питання, чого не вистачило жіночій збірній для виходу в 1/8 фіналу чемпіонату Європи, її наставник Гарій Єгіазаров повідав наступне…

– Після турніру я зробив дуже серйозний аналіз, і зараз з упевненістю можу сказати, що, крім втрати через травму основного ліберо Христини Нємцевої, нам дуже не вистачило потужності в нападі. Чому? Причини є дві. Перша – через незрозумілі колізії ЄКВ нам не вдалося заявити на ЧЄ-2019 Богдану Анісову. Вона б однозначно посилила наш загальний атакуючий потенціал. А друга – це проблеми зі здоров’ям у наших основних бомбардирів, діагональних Лесі Рихлюк та Анастасії Крайдуби. Через зрозумілі моменти, тоді ми не хотіли цього афішувати. Але в підсумку сталося так, що в ключовому протистоянні зі збірною Словенії обидві не змогли зіграти в свою повну потужність. І цього нам дуже не вистачило… 

Нарешті, головний тренер чоловічої збірної Угіс Крастіньш розповів про головні аспекти успішного виступу на нещодавній континентальній першості…

- Без плідної роботи молодіжних тренерів такий результат навряд чи був можливий. Тому велика подяка їм за підготовку майстрів, які нині склали основу нашої збірної. Також хочу подякувати всім тим, хто допоміг розібратися зі справжнім потенціалом кожного виконавця. Адже коли я почав працювати зі збірною України три роки тому, мені надали список, де фігурували майже чотири десятки легіонерів. Самотужки розібратися, хто є хто на ділі, мені було би дуже складно.

Вихід до фінальної стадії чемпіонату Європи – це була мета номер один. Коли ми її досягли, то вже розуміли, що насправді спроможні добитися значно більшого. Під час Євроволей-2019 команда вголос не ставила перед собою якихось суперзавдань, але кожен гравець був до них внутрішньо готовий. І викладався на майданчику на повну.

Взагалі, я дуже радий, що нас в Європі помітили, почали поважати. Це буде хорошим стимулом для подальших досягнень.

Чи надходять мені пропозиції з інших країн? Так, причому дуже регулярно. Але я маю зобов’язання перед своєю командою «Барком-Кажани», перед збірною України, перед керівництвом ФВУ. А я звик своїх слів повністю дотримуватися. Тому поки я тут, і продовжую працювати тим, ким нині працюю...

Прес-служба ГО ФВУ