_pictogram.svg.png)
Підопічні Євгена Ніколаєва не використали чудову можливість вибороти дуже важливу перемогу
Шок – це по-южненськи! Останнім часом це гасло у житті волейбольного «Хіміка» стало настільки звичним, що насправді дивуватися вже не доводиться. І якби ж цей самий шок носив виключно позитивний характер! Однак, на жаль, підопічні Євгена Ніколаєва змушують своїх уболівальників звикати і до кардинально інших ситуацій. Якраз така, хоч як прикро, склалася на арені южненського ФСК «Олімп» увечері 26-го листопада…
ГРУПА С. 2-й тур
«ХІМІК» - ЛКС (Лодзь, Польща) – 2:3
(25:23, 25:17, 20:25, 18:25, 8:15)
«Хімік»: Бойко (набрала 16 очок), Маєвська (5), Скрипак (7), Степановська (9), Фролова (12), Козлова (20); Нємцева (л), Хобер (2), Микитюк (2). Тренер – Євген НІКОЛАЄВ.
ЛКС: Морі (4), Лазовіч (22), Алагерська (5), Боцьєк (12), Войцик (10), Пацак (8); Страш (л), Кораб’єц (л), Ковалінська (22), Щірба (1), Скржиповська. Тренер – Марек СОЛАРЕВІЧ.
Судді: Сод’я (Австрія), Шарікая (Туреччина).
Тривалість матчу: 118 хв. (29+24+26+26+13).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Фролова – Ковалінська.
26 листопада. Южний. ФСК «Олімп». 1550 глядачів.
Буквально після кількох розіграшів стала очевидною відверта недооцінка «Хіміка» з боку суперниць. Певно, після його нещодавнього провалу в італійській Новарі, польки були переконані, що і нині, образно кажучи, можна буде легко закидати шапками. Та насправді все виявилося значно складніше…
Южненки вийшли на майданчик з таким настроєм, ніби того фіаско у протистоянні з діючим переможцем Ліги чемпіонів не було взагалі. Звісно, суттєво подіяла на них і атмосфера рідних трибун, але в будь-якому випадку «Хімік» представ кардинально іншою командою, ніж в Італії – амбітною та з безмежною вірою у власні сили. Господарки майданчику одразу ж на повну включилися у побудові надійних блоків та якісного прийому. Виходило добре, що одразу розв’язало руки Ользі Скрипак, яка поступово налагодила постачу партнеркам зручних передач. А в тих почало «залітати»…
Ось так, спільними зусиллями, підопічні Євгена Ніколаєва змусили гостей частенько помилятися і, як наслідок, занервувати. Щоправда, взявши в середині партії 8 очок поспіль, вони, було, відчули звичний для себе ритм гри. Але тут же отримали гідну відповідь, а в кінцівці, виграючи – 23:20, вже самі примудрилися програти п’ять наступних розіграшів.
Сценарій другої партії порадував уболівальників «Хіміка» ще більше. Адже польки відверто збилися на використання потужності «пострілів» талановитої сербської легіонери Катарини Лазовіч і діагональної національної збірної Моніки Боцьєк, але ті влучали так собі. Натомість значно краще це виходило у Тетяни Козлової, а ще п’ять із п’яти у цьому сеті видала Катерина Фролова (двічі – на блоках). Не гаяли своїх шансів і Ольга Скрипак із Дар’єю Степановською, що змушувало наставника ЛКС Марека Соларевіча відверто нервувати. І поки так тривало, «Хімік» зберігав хороші шанси на загальний успіх. Однак…
Поступаючись у поєдинку – 0:2, головний тренер гостей віднайшов у своєму арсеналі і правильні мотивуючі слова, і справжнього «джокера». Ним виявилася досвідченіша 34-річна діагональна Ізабела Ковалінська, яка, замінивши Боцьєк, зробила в атаках ставку, насамперед, на розважливість. Вона частенько пробивала не сильно, але в обвід рук блокуючих і досить-таки точно, щоби до м’яча не встигли вже руки приймаючих. Паралельно, отримавши таку підмогу, «друге дихання» відкрилося у Лазовіч, а у блокуючих дедалі частіше виходило «чохлити» спроби Козлової та Фролової. І ЛКС узявся настирливо перехоплювати ігрову ініціативу…
Черга чимось шокувати суперниць перейшла до Євгена Ніколаєва. Водночас вона залишалася й останньою надією не дозволити гостям докорінно змінити картину боротьби. І тренер таки не був бездіяльним. Він змусив дівчат більше пасувати під «вбивчу праву» Юлії Бойко та кинув у бій Євгенію Хобер. Локально це справді допомогло. Проте, на жаль, не більше. Бо головним чинником подальшої ігрової деградації «Хіміка» стали, насамперед, не помилкові рішення його гравців, а вражаючий психологічний «ренесанс» польських виконавиць. Остаточно зрозумівши, що забави у «кішки-мишки» з южненками не пройдуть та підбадьорені холоднокровним куражем Ковалінської, вони нарешті спромоглися заграти у «свій» волейбол. Мобільний, атлетичний і нещадний. А тут уже, вибачте, у наших дівчат не було жодного шансу…
Певно, багато хто з глядачів, споглядаючи, як невідпорно ЛСК «добиває» южненську команду, неодноразово застосував на адресу останньої негативні епітети. Дарма! Просто на сьогодні, цілком об’єктивно, «Хімік» міг обіграти польського гранда лише завдяки солідному збігу обставин. Для їх штучного створення він і зробив чимало, через що й узяв два сети. Та, на жаль, не більше.
Южненським волейболісткам таки справді варто поаплодувати за подаровану всім нам надію та, зрештою, історичне перше очко в рамках групових турнірів Ліги чемпіонів. Сподіваємося, це, все ж, не межа їхніх можливостей у нинішніх змаганнях. Заодно нагадаємо, що свій наступний поєдинок у квартеті С «Хімік» проведе 17 грудня. У Южному він прийматиме німецький «Штутгарт», який матч 2-го туру проти італійської «Новари» зіграє 27 листопада…
Прес-служба ГО ФВУ
