Як і жіноча команда, чоловічий представник Житомира у Суперлізі також здобув наприкінці грудня яскраву перемогу
Відверто кажучи, було б дещо сумно, якби в останньому передноворічному турі все склалося, так би мовити, за схемою прогнозованих очікувань. Але без сюрпризу таки не обійшлося. Причому, що цікаво, знову відзначилися представники Житомира. Знову – оскільки нещодавно дівчата місцевого «Полісся-ЖДУ» завдали першої поразки у внутрішньому сезоні тодішньому лідеру чемпіонату жіночої Суперліги – СК «Прометей». А тепер і їхні земляки-чоловіки показали, що таки мають порох у порохівницях…
«ЖИТИЧІ-ЖНАЕУ» - ВК «МХП-ВІННИЦЯ»
0:3 (19:25, 21:25, 20:25)
3:0 (25:22, 25:21, 25:23)
У першому матчі гра у господарів майданчику (вони виступали без провідного бомбардира Володимира Мірчева) відверто не склалася. Гості помітно переважали їх в усіх компонентах, а Віктор Шаповал (набрав 18 очок) та Олександр Буздуган (15 очок) чужих блоків фактично не помічали (тут перевага «МХП-Вінниця» виявилася вражаючою – 11:3).
Натомість наступного дня все змінилося докорінно. Тепер уже житомиряни «нокаутували» опонентів на блоках – 12:3(!), а снайперський запал Віталія Бондара (набрав 16 очок) взагалі став для тих великою несподіванкою. Також по 12 очок набрали Володимир Остапенко та Микита Лубан, 10 – Олександр Наложний. А ось у представників Тростянця бомбардирський кураж Шаповала (відзначився 19 разів) чомусь ніхто як слід не підтримав. Та й узагалі неточностей в їхніх діях виявилося забагато. Тож волейболісти «Житичів-ЖНАЕУ» вчепилися у свій шанс міцною хваткою та, зрештою, здобули важливу перемогу, перервавши попередню 5-матчеву програшну серію у протистоянні з лідерами чемпіонату.
До речі, це дозволило підопічним Сергія Терейківського не лише міцно закріпитися на четвертій сходинці у таблиці, але й допомогло «Серцю Поділля» відтіснити ВК «МХП-Вінниця» із другої.
«ЛОКОМОТИВ» - «БАРКОМ-КАЖАНИ»
0:3 (19:25, 15:25, 16:25)
0:3 (19:25, 20:25, 25:27)
Незважаючи на солідні старання, харків’янам так і не вдалося виграти бодай партію. Зрозуміло, що певним чином позначилася відсутність досвідченого Євгена Капаєва, але разом із тим і проти основних бомбардирів «кажанів» у цьому двобої вони відіграли не найліпшим чином. Так, зокрема, першого дня 15 очок на свій рахунок записав Юрій Томин, а наступного (коли львівська команда вчергове вийшла на паркет фактично іншим складом), підопічні Сергія Кисіля дозволили 17 разів відзначитися Михайлу Біберу та 16 – Владиславу Богатирьову.
Таким чином, волейболісти «Барком-Кажанів» вирушили готуватися до святкування Нового року в статусі одноосібних лідерів.
«БУРЕВІСНИК-ШВСМ» - «ЮРАКАДЕМІЯ»
2:3 (25:22, 18:25, 25:19, 16:25, 11:15)
0:3 (17:25, 12:25, 22:25)
Перший матч чернігівці цілком могли завершити на свою користь. В цілому, вони досить непогано діяли на прийомах, виграли змагання за блоками – 11:5 та ейсами – 9:7. Хороший відсоток реалізації показали Олександр Лук’янець (набрав 15 очок), Олексій Білик (14 очок) та Дмитро Шаповал (11 очок). Але у харків’ян учергове в ударі був Іван Кривобок (21 очко), якого добре підтримали Іван Черняк та Ельтун Карімов (по 13 очок). А на тай-брейку гості ще й помилялися менше…
Наступного же дня перевага «юристів» була вже беззаперечною. Зокрема, у них не жарт «розійшовся» Черняк, який із загальних 15 очок добрих 7 здобув на блоках. Та й самі господарі майданчику чомусь діяли без належного «вогнику»…
«НОВАТОР» - «СЕРЦЕ ПОДІЛЛЯ»
0:3 (20:25, 16:25, 19:25)
0:3 (20:25, 8:25, 21:25)
Як повідомляє ye.ua, наставник «Новатора» Роман Ковальчук сподівається, що прогрес команди – це суто психологічна складова його гравців. «Епізодично вони демонструють щось схоже на гру у волейбол, але суцільну гру протягом усієї партії – не можуть. Тому якою б не була перевага команди, в будь-який момент кожен із гравців може «посипатися» в простих елементах, що призведе до загальнокомандної катастрофи та програшу партії», - так охарактеризував головний тренер нинішній потенціал своїх підопічних після матчів із «Серцем Поділля». Тож, як кажуть, результати на табло, і додаткові коментарі тут зайві…
Прес-служба ГО ФВУ