_pictogram.svg.png)
Головний тренер «Юракадемії» підбив підсумки виступів своєї команди у достроково завершеному сезоні
Для наставника харківської «Юракадемії» Сергія Коваленка сезон 2019-2020 років став дебютним в якості головного тренера чоловічої клубу української волейбольної Суперліги. Сам він, будучи гравцем, багато років виступав за цю команду, разом з нею вигравав Кубок країни і ставав призером національного чемпіонату…
- Сергію Володимировичу, у чоловічій Суперлізі були зіграні всі матчі регулярного чемпіонату, але не встигли провести ігри плей-офф. Федерація волейболу України прийняла рішення не продовжувати турнір, а завершити сезон. Як у вашому клубі поставилися до такої ситуації?
- Ми всі живемо в нашій країни в одних умовах, тому якщо керівники ФВУ прийняли таке рішення, то я вважаю, що воно правильне. Ми, звичайно, спершу хотіли дограти сезон трохи пізніше, але карантин продовжили і, на жаль, зробити цього не вдалося.
- Схожа ситуація трапилася і в баскетбольній Суперлізі, проте там прийняли рішення визначити чемпіона і призерів турніру. У вас же медалі не стали вручати. Що можете сказати з цього приводу?
- І тут я підтримую рішення нашої федерації. Справа в тому, що в нинішньому сезоні команди з верхньої частини турнірної таблиці, в цілому, були приблизно рівними по силам. Більше того, і ми цілком могли б поборотися за медалі. Принаймні, нашим першим суперником у плей-офф був би клуб «Житичі-ЖНАЕУ», який ми обігрували на груповому етапі. Тому, як могли розвиватися події в матчах на виліт, передбачити було дуже важко.
- Ігри останнього туру проходили вже при порожніх трибунах. Наскільки вони, на ваш погляд, відрізнялися від попередніх матчів?
- Відрізнялися, і досить істотно. Глядачі завжди додають емоцій, особливо ми це відчуваємо, коли виступаємо вдома, адже наші вболівальники вважаються одними з найбільш гучних у країні. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати всім уболівальникам «Юракадемії» за підтримку і за те, що в свій вільний час вони приходять на волейбол.
Що ж стосується офіційних ігор чемпіонату останнього туру, про які ми говоримо, то вони вийшли відверто нудними і були більше схожі на контрольні матчі, які ми проводимо, як правило, в міжсезоння або в якихось паузах між турами. Додам, що і як гравець, і як тренер з таким явищем я, як і багато хто з нас, зіткнувся вперше.
- До речі, ви нагадали про себе як про гравця, і ми тут же згадали, як у січні цього року вболівальники знову змогли побачити вас на майданчику в матчі ветеранів харківського волейболу. Які були відчуття від гри?
- Перш за все, хочу сказати, що той матч був присвячений 80-річчю ректора Національного юридичного університету Василя Яковича Тація, з ініціативи якого в 1995 році і був створений наш клуб. Зустрічалися ветерани двох харківських команд - «Локомотива» і «Юракадемії», які протягом багатьох років були провідними в Україні. Було дуже приємно знову зустрітися з хлопцями, на час повернутися, якщо так можна сказати, в ті роки. Радувало й те, що на трибунах спортивного комплексу зібралося дуже багато глядачів, і більшість з них, напевно, пам’ятали нас ще в якості гравців. Дякую організаторам за ту зустріч і хочу сказати що подібні матчі, звичайно ж, повинні проводитися в подальшому для популяризації волейболу в нашій країні.
- Давайте повернемося до підсумків сезону, який став для вас дебютним в якості наставника команди. Як ви можете його оцінити?
- Ми більшу частину турніру йшли на п’ятому місці, і саме на цій позиції завершили сезон. З огляду на те, що основна частина наших гравців - молоді хлопці віком від 20 до 23 років, вважаю, що на даний момент таке місце цілком прийнятно для нашої команди. Хоча ще раз повторюся, що в плей-офф ми могли б поборотися і за більш високе місце.
Якщо говорити про рівень гри наших хлопців, то, звичайно, була помітна нестабільність в їхніх діях, що часто притаманне молоді. Наприклад, команда могла відмінно провести одну гру із сильним суперником, а на другий день зіграти невдало. Так що є над чим працювати в найближчому майбутньому.
Між іншим, незважаючи на те, що сезон завершено достроково, всі наші волейболісти отримали конкретні завдання, як підтримувати фізичну форму в домашніх умовах під час карантину. Ми з ними постійно зідзвонюємося і, так би мовити, тримаємо руку на пульсі.
- Ви сказали, що ваша команда - одна з наймолодших у Суперлізі. Звідки берете резерви?
- Протягом майже всього свого 25-річного існування «Юракадемія» постійно поповнювалася і продовжує поповнюватися вихованцями Харківського обласного вищого училища фізичної культури (ХОВУФКС), директором якого є Анатолій Михайлович Попов. З тренерами і викладачами цього навчального закладу ми постійно працюємо в повному контакті, тому вже в юнацькому віці можемо визначати – хто за своїми показниками може підійти дорослій команді. Далі ми вже більш пильно стежимо за цими гравцями, і після закінчення училища вони потрапляють до «Юракадемії».
А якщо говорити в цілому, то вихованців ХОВУФКС можна зустріти не тільки в нашому клубі, а й у багатьох інших українських командах, та навіть за кордоном. Наприклад, один із найвідоміших нині українських волейболістів і капітан нашої збірної Олег Плотницький, який цього сезону виступав за італійську «Перуджу», чотири роки виховувався саме в харківському училищі на відділенні волейболу.
- Чи є вже плани команди на наступний сезон? Чи вдасться зберегти основний склад?
- Майже у всіх наших волейболістів є діючі контракти, так що, сподіваюся, кістяк команди нам вдасться зберегти. Звичайно ж, постараємося ще посилитися гравцями, які нам будуть потрібні. Уже після закінчення карантину будемо приймати рішення - як готуватися влітку до нового сезону. А завдання перед хлопцями знову будемо ставити максимальні - це увійти до числа призерів.
Олексій та Ігор ЗАРЖИЦЬКІ
