Дебют «Епіцентр-Подолян» на європейській арені, в цілому, вийшов цілком гідним
Як ми вже розповідали, через зміни у регламенті проведення турніру та завдяки своєчасному і бездоганно оформленому листу-пропозиції від керівництва «Епіцентр-Подолян» на чолі з першим віце-президентом ФВУ Олександром Герегою до Європейської конфедерації волейболу, домашня арена нашої команди – СК «Епіцентр» у містечку Городок Хмельницької області – отримала право провести два поєдинки 1/8 фіналу Кубка Виклику, а наступного дня – ще й чвертьфінальне протистояння між переможцями тих матчів. Таким чином, вибачте за тавтологію, протягом цього часу епіцентр уваги всієї волейбольної спільноти України, та й, власне, Європи – також, перемістився якраз до «Епіцентра»…
1/8 фіналу
«Епіцентр-Подоляни» - «Сааремаа» (Естонія) – 3:2 (25:20, 20:25, 25:22, 23:25, 15:13)
«Епіцентр-Подоляни»: Сидоренко (набрав 18 очок), Оробко (7), Томин (18), Сухінін (16), Остапенко (11), Діденко (3); Фомін (л), Паласюк (3), Середа (2), Вітюк, Буздуган (2). Головний тренер – Юрій МЕЛЬНИЧУК.
Дебют СК «Епіцентр-Подоляни» на європейській арені вийшов напрочуд напруженим, але вдалим. Його суперник виявився достатньо міцним горішком, і щоби, зрештою, успішно розколоти його, нашим волейболістам довелося викластися на майданчику на всі сто, а дехто навіть завершував поєдинок у стані через «не можу». Але – молодці, оскільки дотерпіли й віднайшли в собі сили таки дотиснути впертий опір на диво непоступливого суперника.
Початок цього матчу був за підопічними Юрія Мельничука, які швидше опанували себе після зрозумілого стартового хвилювання і поступово прибрали ігрову ініціативу до своїх рук. Ліберо Денис Фомін чітко контролював колективні дії на прийомах, зв’язуючий Владислав Діденко майстерно виплітав візерунки несподіваних для суперників передач, які почергово вколочували по той бік сітки Юрій Томин, Володимир Сидоренко і Дмитро Сухінін. А ще гравцям «Сааремаа» явно не до смаку прийшлися фірмові мобільні блоки городян – за часту, навіть потрійні.
Відповідно, «Епіцентр Подоляни» впевнено виграли стартовий сет і все йшло до того, що успішним результатом завершиться і другий. Однак у його середині дуже прикре пошкодження ноги отримав Діденко, а за його вимушеної відсутності злагодженість дій наших гравців, вибачте за каламбур, поступово розлагодилася. І естонці почали використовувати свої шанси із завидною регулярністю. Особливо докучав їм невтомний Хіндрек Пулк (у підсумку записав на свій рахунок 23 очки) та дует бразильських легіонерів Евандро Де Соуза (17 очок) – Уенндер Лоренцо Лопес (12 очок)…
Проте оскільки своєчасні підказки наставника нашої команди давали позитивний ефект, то незабаром на майданчику утворилися справжні ігрові «гойдалки», де обидві команди демонстрували цілком гідну одне одного конкуренцію. Зрештою, боротьба нервів перекочувала на тай-брейк, де в кульмінаційний момент трішечки холоднокровнішими вони виявилися у підопічних Юрія Мельничука. Отже, «Епіцентр-Подоляни» пробився до чвертьфіналу Кубка Виклику, а Володимир Сидоренко отримав ще й спеціальний приз кращого гравця матчу!
В іншому поєдинку чеський ВК «Леви» схилив шальки терезів на всій бік у напруженому протистоянні з достатньо міцним португальським «Спортингом» - 3:1. Відповідно, саме з представниками Праги нашим волейболісткам і випало розіграти путівку до півфіналу змагань…
1/4 фіналу
«Епіцентр-Подоляни» - ВК «Леви» (Чехія) – 0:3 (18:25, 22:25, 22:25)
«Епіцентр-Подоляни»: Оробко (набрав 1 очко), Томин (14), Сухінін (8), Остапенко (7), Середа (2), Сидоренко (6); Фомін (л), Паласюк (3), Буздуган (2), Вітюк, Павлюк. Головний тренер – Юрій МЕЛЬНИЧУК.
На превеликий жаль, єврокубкова казочка у нинішньому сезоні для «Епіцентр-Подолян» завершилася на стадії чвертьфіналу. Тому є кілька причин, об’єктивних і суб’єктивних, але варто зупинитися на трьох із них, бо саме вони фактично й стали вирішальними.
Перша – підопічні Юрія Мельничука справді забагато сил, фізичних і моральних, віддали у поєдинку проти «Сааремаа». І відверто кажучи, зараз не віднайшли в собі резервів показали свій справжній бойовий потенціал. А тут ще й гравці ВК «Леви» часу для відновлення мали приблизно на чотири години більше. А в матчах такого рівня це має величезне значення.
Друга – як ми вказували, у двобої з естонцями прикрої травми зазнав основний зв’язуючий нашої команди Владислав Діденко. А за його відсутності городяни втратили не лише розкішного креативного розпасовщика, але й достатньо продуктивного блокувальника. Адже взаємодії Діденка з партнерами у мобільних діях на блоках (у більшості – потрійних) були відпрацьовані майже до автоматизму. Відповідно, Богдан Середа, котрий замінив Владислава у поєдинку з чехами, основні функції виконував старанно, але частенько не встигав за розвитком подій на ігровому паркеті саме як блокувальник, через що суперники левову долю очок записали до свого активу без особливого супротиву. Тобто, чи не основна грізна «зброя» «Епіцентр-Подолян» у цьому матчі не спрацювала майже абсолютно.
І, нарешті, третя – «леви» виявилися достатньо монолітним і добре зіграним колективом, в якому на всі сто (якщо не більше) свій статус значного підсилення відіграли фактично всі легіонери. Це, насамперед, від них надходила основна загроза захисним порядкам городян, тож, зрештою, не дивно, що найкращим бомбардиром у складі ВК «Леви» став сербський догравальник Стефан Скакіч, який записав на свій рахунок 18 очок і, до речі, отримав ще й спеціальний приз MVP матчу. Дуже продуктивно також попрацювали ще один серб – центральний блокуючий Александар Недєльковіч (11 очок) і універсальний австралійський догравальник Люк Сміт (13 очок). Взагалі, тривалий час він перебував наче у затінку партнерів, але коли на майданчику виникали кульмінаційні моменти, Сміт сміливо виходив на провідні ролі та робив свою «чорну» справу бездоганно. Можна сказати, це завдяки, насамперед, діям австралійця підопічним Юрія Мельничука не вдалося переломити хід протистояння у другому й третьому сетах, коли їхні локальні спалахи активності й продуктивності повертали вболівальникам команди з Городка надії на вдалий камбек (рахунки тоді були, відповідно, 15:14 і 20:21). На жаль, не вийшло…
Але, хоч як там було, гравцям і тренерському штабу «Епіцентр-Подолян» не варто посипати голову попелом. Своє основне завдання у нинішньому турнірі вони зробили днем раніше, коли здолали «Сааремаа». А вихід одразу до півфіналу Кубка Виклику у рік свого дебюту на європейській арені – це був би справжній фурор. Головне – команда, що називається, добряче понюхала пороху цих змагань і, в разі правильної роботи над помилками і недоліками, має чітко зрозуміти – який шляхом необхідно йти до свого зростання і нових гучних перемог. Тим більше, президент «Епіцентр-Подолян» Олександр Герега чітко озвучив головну амбітну мрію на найближче майбутнє – створення команди рівня Ліги чемпіонів! Але то вже зовсім інша волейбольна казочка…
Прес-служба ГО ФВУ