_pictogram.svg.png)
Львівська команда вчетверте стала володарем почесного трофею
Намагаючись перетворити чоловічий «Фінал чотирьох» на справжнє волейбольне свято, його організатори у Городку зробили все можливе і, навіть, неможливе, щоби врахувати й успішно вирішити кожну деталь. Відповідно, їхні старання отримали найвищу оцінку, як, власне, і головний поєдинок між «Барком-Кажанами» та ВК «Житичі-ПНУ», який цілком справедливо охрестили «битвою характерів». Це по-справжньому вийшов усім фіналам – фінал!
ПІВФІНАЛ №1
«ЕПІЦЕНТР-ПОДОЛЯНИ» - ВК «ЖИТИЧІ-ПНУ» - 1:3 (22:25, 25:22, 21:25, 21:25)
«Епіцентр-Подоляни»: Сидоренко (набрав 10 очок), Оробко (4), Томин (17), Сухінін (13), Остапенко (3), Діденко (1); Фомін (л), Анохін (л), Ніколіч (9), Середа (2), Паласюк (2), Вітюк. Тренер – Юрій МЕЛЬНИЧУК.
ВК «Житичі-ПНУ»: Рудницький (9), Бондар (20), Лизанець (5), Щекалюк (9), Євстратов (6), Дідовіч (17); Попов (л), Руденко, Омельченко (1). Тренер – Сергій ТЕРЕЙКОВСЬКИЙ.
На якості гри певним чином позначилося помітне хвилювання волейболістів обох команд. Адже над житомирянами висів тягар відповідальності за результат, як для діючих володарів почесного трофею, а городочани в рідних стінах аж ніяк не бажали розчарувати власних уболівальників. Відповідно, кількість помилок з обох боків вийшла солідною і, зрештою, для «Епіцентр-Подолян» стала однією з основних причин кінцевої поразки. Так, було й чимало інших (зокрема, через травму взагалі не зміг зіграти Олександр Буздуган, а Володимир Сидоренко, фактично, працював на одній нозі), але головне - у цьому поєдинку підопічні Юрія Мельничука однозначно не продемонстрували своїх найкращих якостей і, переважним чином, намагалися вирішувати все нові й нові проблеми, які самі ж собі й створювали. А «Житичі-ПНУ» ( у них, через хворобу, був відсутнім Дмитро Шоркін) просто скористалися цією ситуацією з максимальною для себе вигодою.
Втім, це аж ніяк не означає, що «Епіцентр-Подоляни» взагалі не намагалися боротися за перемогу. Ні, абсолютно навпаки – саме це якраз і зумовило напрочуд напружений характер чергового городочано-житомирського протистояння. Інтрига у ньому вкотре зашкалювала, розвиток подій у кожному сеті фактично до їхнього завершення складався достатньо непередбачувано, але, шальки терезів господарі «Фіналу чотирьох» спромоглися схилити на свій бік лише в другому із них. У трьох же інших їм відверто не вистачило холоднокровності, точності, різноманітності та надійності.
Натомість, житомиряни відіграли значно прагматичніше. Зв’язуючий Сергій Євстратов вдало використав сильні сторони обох основних бомбардирів – Віталія Бондара та Алена Дідовіча, а також вправно відпасовував під «перші темпи» Миколі Рудницькому та Віктору Щекалюку. Додайте до цього надійні, в цілому, старання ліберо Сергія Попова – ось і весь секрет успіху…
ПІВФІНАЛ №2
«БАРКОМ-КАЖАНИ» - ВК «МХП-ВІННИЦЯ» - 3:0 (25:19, 25:22, 25:14)
«Барком-Кажани»: Шевченко (7), Семенюк (6), Головень, Ковальов (14), Дрозд (13), Квафарена (10); Брова (л). Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
ВК «МХП-Вінниця»: Портной (4), Щуров (4), Синиця (1), Лубан (4), Волкович (6), Скороход (9); Канаєв (л), Стеблецький, Шаповал (4), Політько (2). Тренер – Костянтин РЯБУХА.
Представники Тростянця однозначно не бажали бути на цьому волейбольному святі рядовими учасниками, але що поробиш, якщо клас суперників є об’єктивно вищим? Львів’яни мали помітну перевагу в усіх ігрових компонентах, особливо – у діях під сіткою (особливо постарався Максим Дрозд), а також у потрібні моменти неодмінно забивав Ілля Ковальов.
Загострення ж інтриги в другій партії, переважним чином, стало наслідком того, що підопічні Угіса Крастіньша дещо збавили оберти. Та коли під час перерви наставник провів відповідну роботу, у третьому сеті «кажани» відпрацювали майже бездоганно…
ЗА 3-тє МІСЦЕ
«ЕПІЦЕНТР-ПОДОЛЯНИ» - ВК «МХП-ВІННИЦЯ» - 3:1 (25:17, 23:25, 25:13, 25:21)
«Епіцентр-Подоляни»: Ніколіч (21), Паласюк (5), Томин (19), Сухінін (7), Остапенко (8), Діденко (1); Фомін (л), Оробко (6), Сидоренко (2), Середа (2). Тренер – Юрій МЕЛЬНИЧУК.
ВК «МХП-Вінниця»: Волкович (7), Скороход (12), Портной (6), Щуров (10), Синиця, Політько (11); Канаєв (л), Шаповал (2), Стеблецький, Лубан. Тренер – Костянтин РЯБУХА.
Чудово усвідомлюючи, що ще одна поразка у кубковому «Фіналі чотирьох» - це вже буде занадто, городочани спромоглися налаштуватися на боротьбу як слід і здолали непростого суперника, що називається, із запасом міцності. Навіть попри той факт, що один із основних бомбардирів команди Володимир Сидоренко, якому дошкуляли наслідки старої травми, з’явився на паркеті лише в самісінькій кінцівці протистояння та, що символічно, поставив у ньому переможну крапку.
Вчергове переконливо довів обоснованість своєї появи в «Епіцентр-Подолянах» Марко Ніколіч. Сербський догравальник, на повну задіявши солідний досвід і клас, відверто феєрив у багатьох епізодах, Ефектно засмучуючи суперників цілим калейдоскопом атакувальних трюків, Ніколіч видав достатньо поважний ККД, ставши найкращим снайпером усього матчу (при цьому 3 рази відзначився на блоках і 2 – ейсами).
Не відставав і Юрій Томин – благо, зв’язуючий Владислав Діденко забезпечував його та Ніколіча переважно ювелірними передачами. Також варто відзначити продуктивні колективні старання городочан під сіткою (загалом записали до командного активу 12 очок) і на прийомах. Єдиний їхній мінус – забагато помилок на подачах («подарували» суперникам добрих 20 очок!), завдяки чому волейболісти «МХП-Вінниця», що називається, залишалися у грі та навіть виграли другий сет. Хоча тут варто відзначити ще й дії їхнього досвідченого капітана Артема Скорохода та молодих талантів – Владислав Щурова з Євгеном Політьком. Але то і все, що тростянчанам вдалося протиставити городочанам в усьому поєдинку…
ФІНАЛ
«БАРКОМ-КАЖАНИ» - ВК«ЖИТИЧІ-ПНУ» - 3:2 (25:21, 18:25, 25:20, 22:25, 15:13)
«Барком-Кажани»: Шевченко (13), Семенюк (7), Головень (1), Ковальов (18), Дрозд (9), Квафарена (18); Брова (л), Жуков (л), Наложний, Тгондіке (1). Тренер – Угіс – КРАСТІНЬШ.
ВК «Житичі-ПНУ»: Бондар (17), Лизанець (10), Щекалюк (11), Євстратов (5), Дідовіч (20), Рудницький (5); Попов (л), Омельченко. Тренер – Сергій ТЕРЕЙКОВСЬКИЙ.
Вирішальне протистояння турніру вийшло неймовірно напруженим та інтригуючим, подарувавши шанувальникам волейболу більше двох годин феєричного видовища! Суперники виявилися цілком гідними одне одного, продемонструвавши на майданчику фактично все, про що можна було мріяти: феноменальну мобільність, вражаючу атлетичність, тактичну розважливість, персональну винахідливість і, що головне, зашкалюючу самовідданість усіх учасників (зокрема, обох ліберо – це треба було бачити!). Відповідно, вийшла справжня боротьба справжніх чоловічих характерів, де опоненти почергово видавали вдалі відрізки, почергово же схиляючи шальки терезів на свій бік…
Після матчу головний тренер «Барком-Кажанів» Угіс Крастіньш наголосив, що чи не основним чинником цих валідольних ігрових «гойдалок» стали подачі. У першому сеті у львів’ян вона виходила краще – вони його й виграли. Натомість, коли у другому житомиряни ризикнули додати власним подачам потужності, пані Фортуна повернулася обличчям уже до них. І так далі…
Наставник «Житичів-ПНУ» Сергій Терейковський погодився із цим, напівжартома додавши, що за такий волейбол обидва суперники цілком заслужили по окремому кубку…
Утім, зрозуміло, сценарій протистояння залежав не від самих лише подач. Бо той же Угіс Крастіньш неодноразово давав волю емоціям, зокрема, через помилки своїх підопічних на блоках та через відсутність надійної підстраховки блокуючих. Періодично не витримував через це і Сергій Терейковський. Символічною вийшла й принципова дуель колег по амплуа по різні боки сітки: діагональних Антона Квафарени проти Віталія Бондара, догравальників Ілля Ковальова з Олегом Шевченком проти Алена Дідовіча та Станіслава Лизанця, центральних блокуючих Максима Дрозда з Юрієм Семенюком проти Миколи Рудницького та Віктора Щекалюка, зв’язуючих Олексія Головеня проти Сергія Євстратова та навіть ліберо Гордена Брови проти Сергія Попова. Вони ж бо у своїх акробатичних «па» також ніби свідчили одне одному: ти зіграв круто, а я можу ще крутіше…
І ось так – усі п’ять сетів! Тож задовго до вирішального розіграшу стало зрозуміло, що вирішальною же стане буквально одна помилка. І, так сталося, припустилися її гравці житомирської команди, коли в кульмінаційний момент тай-брейку їхня подача прийшлася в сітку. Львів’яни у відповідь свій шанс не змарнували…
Таким чином, «Житичі-ПНУ» були змушені змиритися з тим, що на найближчий рік почесний трофей змінить прописку свого «проживання» з житомирської на львівську. До речі, до міста Лева красень-кубок вирушив уже вчетверте.
Залишається щиро подякувати усім головним дійовим особам цього незабутнього волейбольного свята і додати, що від організаторів «Фіналу чотирьох» колектив «Барком-Кажанів» отримав символічний ваучер на 150 тисяч гривень преміальних, ВК «Житичі-ПНУ» - на 75 тисяч і «Епіцентр-Подоляни» - на 50 тисяч. А MVP усього турніру – львів’янин Ілля Ковальчук – заробив за свої старання 25 тисяч…
Пресслужба ГО ФВУ
