Жіноча збірна України, як ви знаєте, виконала завдання-мінімум, посівши друге місце в групі В відбіркового турніру чемпіонату Європи-2015. Головний тренер збірної Гарій ЄГІАЗАРОВ підбив підсумки виступу у другому раунді відбору. З наставником ми спілкувалися двічі – після першого та другого турів. Гадаю, буде цікаво ознайомитися з думками наставника напередодні другого туру, після того, як він відбувся.
БЕСІДА ПЕРША
- Гарію Шамоєвичу, як оцінюєте виступ команди у першому турі змагань?
- Гадаю, що виступили добре. Достатньо непогано ми провели всі три гри. Перший матч – з латвійською збірною, можна сказати, був для нас підготовчим до наступних. І поєдинок з Польщею показав, що команда знаходиться у доброму стані. Ми виграли дві партії, мали шанси у третій, яка була визначальною, але на підсумку відбився недолік міжнародного досвіду – не вистачило трохи дотиснути суперника. Збірна Польщі не остання команд в Європі (6-е місце в рейтингу ЄКВ, Україна – на 17-му. – прес-служба), зіграна, з досвідом, а ми в такій конфігурації складу грали практично з листа, що не могло не вплинути на результат.
Гра зі швейцарською збірною була найважливішою для нас в плані виконанні задачі-мінімум. В цьому матчі команда зіграла вище усіляких похвал – в усіх елементах. Ми просто на голову переграли суперника.
- І тепер більш детально про ігри. Матч з Польщею. Сайт ЄКВ написав, що виграючи 2:0, збірна України дещо розслабилася…
- Ні, це не відповідає дійсності - ніхто розслаблявся. Просто трохи нам не вистачило реалізації атак з країв, почали тут буксувати. Ми вели 10:8 та не забили кілька важливих догравань, і польська команда переломила хід гри на свою користь. Суперник - організована команда, з двома міцними центральними блокуючими зростом 2 метра та 1,94 (Агнешка Каколевська та Майя Токарська відповідно. – прес-служба), що звісно позначалося на рівні блокування та атаки.
- За рахунок чого вдалося виграти перші дві партії?
- Знов таки за рахунок блоку та нападу. В інших елементах команди показали приблизно однаковий рівень.
- В першій партії виграли 27:25…
- Ми довгий час вели в цій партії, зокрема 23:19, але припустилися кілька помилок, що дозволило супернику зрівняти рахунок 23:23. Розпочалися гойдалки, але в кінцівці ми надійніше зіграли в нападі.
- Дещо несподівано, можливо, у стартовому складі була відсутня досвідчена Тетяна Козлова. Чому?
- Ми зробили вибір на користь потужності в нападі.
- Чи відбудуться якійсь зміни у складі перед другим туром, чи все залишиться так, як було?
- Так, буде одна зміна – замість Козлової в заявку увійде молода волейболістка «Хіміку» Анастасія Чернуха, яка непогано показала себе наприкінці минулого чемпіонату країни. У Тетяни проблеми зі спиною, тому ми вирішили не ризикувати ії здоров’ям, хоча ії відсутність може вплинути на гру команди.
- Над чим працювали упродовж тих двох днів, що провели в Южному?
- Головне – зберегти фізичний стан команди та той тонус, якій ми побачили упродовж ігор першого туру. Звісно ми відпрацьовували деякі взаємодії з прицілом на матчі зі Швейцарією та Польщею. Польська збірна у порівнянні зі світовим відбором не задіяла ветеранів – Малгожату Глинку та Катаржину Сковронську, і це ми врахували в процесі підготовки.
- Згідно календаря вже в перший день в матчі зі збірною Швейцарії наша команда може вирішити задачу-мінімум?
- В принципі, так. Але я б все ж таки не недооцінював цього суперника – рахунок нашого матчу в Лугано не дає чіткої оцінки рівня швейцарської команди. Легко нам з ними не буде. Ця команда вже кілька років грає в цьому складі, у них вистачає коштів, щоб награвати взаємодії та отримувати міжнародний досвід. Нехай вас не вводить в оману рахунок нашого очного матчу в Лугано - просто наша команда дуже добре зіграла, по-спортивному зло, було видно, що добре волейболістки добре налаштувалися на боротьбу, причому від першого до останнього м’яча - вони тримали ігровий ритм упродовж всього матчу, відіграли на одному диханні. Тож, повторюся, буде важливо зберегти цей запал.
БЕСІДА ДРУГА
- Вітаю вас з виконанням задачі-мінімум і відразу питання, яке цікавить напевно багатьох – що стало причиною невиразною гри та поразки у матчі зі Швейцарією?
- Дякую за вітання. Вважаю, що на діях гравців позначився важкий переліт. Ми в четвер виїхали о п’ятій годин ранку із Южного і прибули до місця подій лише о шостій вечора. Саме те, що прийшлося повернутися із Лугано в Южне, а потім знов летіти в Європу, зіграло злий жарт з волейболістками. За відкликами самих гравців, ноги в них просто не рухалися. А ось остання гра - з Польщею, була зовсім іншою у виконанні нашої команди.
- Чи не було недооцінки швейцарської команди після впевненої перемоги…?
(перебиваючи) – Ні. Знаючи наших гравців, я б не став про це говорити. Не так вже багато в нас ігор, щоб було таке вальяжне ставлення до суперника. В першому матчі ми зіграли дуже добре, а швейцарська команда в принципі не така вже і слабка, це достатньо організована та досвідчена команда, яка вже не перший рік грає цим складом. А ми цим поєднанням волейболісток граємо вперше.
- Кілька слів про окремих гравців. У матчі з Польщею, як було видно із трансляції, були серйозні претензії до Ганни Лісєєнкової…
- Вона дійсно грала нестабільно - це я звожу до того, про що ми постійно говоримо: треба багато грати збірною, набиратися досвіду міжнародних матчів високого рівня, щоб уникати таких провалів. Майстерність вона ж сама собою не приходить. Друге питання. Як часто ми потрапляємо до таких залів, як в Бидгощі, з такою атмосферою?
- Збірна - дуже рідко…
- В чемпіонаті України також, та й зали в Сєвєродонецьку та Южному менше за об’ємами, ніж в Бидгощі. До атмосфери матчу – факторів, які супроводять матчі високого рівня – робота телебачення і таке інше, теж треба бути готовими. Я згадую, коли збірна України грала перший матч на Олімпіаді в Атланті із збірною США, так на матчі були присутні двадцять тисяч вболівальників – уявіть. Якщо ти раніше через це не проходив, важко відчувати себе комфортно в таких умовах.
- Варіант з виходом Аліни Степанчук на задню лінію виправдав себе?
- Так, адже ми виходили з того, що у нас були проблеми з гравцями, які приймають. Якщо в першому турі, у нас ще була Тетяна Козлова, і ми могли лавірувати, то у другому вона через травму участь не брала, і такої можливості ми були позбавлені. На позиції доігровщика з прийомом було лише два гравця, тож замінити їх не було ким. Таким чином, Аліна виходила замість Ганни Лісєєнкової. В даній ситуації це був єдиний варіант
- В матчі з Латвією вперше за національну збірну зіграла 19-річна волейболістка «Хіміка» Анастасія Чернуха. Як оцінюєте ії дебют?
- Так, у нас з’явилася можливість зробити такий вибір і, гадаю, що для першого разу вона проявила себе дуже добре.
- Чи планується і в подальшому ії викликати до збірної?
- Так, Чернуха у нас на олівці, і взагалі ми плануємо ії залучати до збірної. А чи потрапить вона до дванадцяти, залежатиме тільки від неї, хто буде в кращих кондиціях, то й потрапить в заявку.
- Підбиваючи підсумки відбору, таке питання до вас. Яка гра, чи ії відрізок вас найбільше порадував?
- Це гра зі збірною Швейцарії в Лугано. На мій погляд, збірна України показала тоді гру, близьку до ідеалу, увесь матч провела на високому рівні, без перепадів, а таке рідко трапляється. Іноді трапляється, після легкого виграшу двох партій, у команда відбувається спад у грі. А ми в тому матчі нарощували і нарощували оберти. До такого, гадаю, прагне кожний тренер.
- Наступні офіційні матчі збірної України відбудуться лише за рік, лише в травні наступного року. Чи заплановані в цей період збори, чи контрольні матчі?
- Я постійно говорю про те, що це конче потрібно для збірної. Якщо немає офіційних матчів, треба проводити збори та контрольні зустрічі. Що стосується конкретного запитання, у нас є запрошення від національної збірної Канади на проведення у місті Вінніпег спарингів, на кінець серпня-початок вересня, але як це буде, складно сказати. Але досвід міжнародних матчів, окрім офіційних, збірній дуже необхідний.
Прес-служба ФВУ