_pictogram.svg.png)
Як ми обіцяли, до вашої уваги розгорнуте інтерв’ю капітана «Локомотива» Володимира ТАТАРИНЦЕВА прес-службі, в якому він підбиває підсумки сезону, що минув, та зазирає в сезон наступний.
ПІДСУМКИ СЕЗОНУ
- Враження від сезону, нажаль, змащені тим, що нам у лютому прийшлося завершити участь у чемпіонаті Росії, де ми мали непогані шанси потрапити в плей-офф. Що стосується чемпіонату України, то нам було доволі важко у фінальній частині. Нам з кожним роком складніше грати у внутрішній першості, після команд російської Суперліги нам важко налаштуватися на українські команди, а їх рівень натомість постійно зростає, якщо порівнювати, наприклад, нинішній та минулий роки. Тому було дуже важко. Але все добре, що добре закінчується.
ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ. ЗБІРНА
- З чим ви пов’язуєте труднощі, які виникли у «Локомотиву» в першому фінальному турі?
- У нас була велика пауза в ігровій практиці – більше місяця (останній матч в чемпіонаті Росії «Локомотив» провів на виїзді з московським «Динамо» 22 лютого – 0:3. – прес-служба), у нас був тільки тренувальний процес. Плюс ситуація в країні вплинула на наш настрій, звісно, ми були засмучені - не вдалося повністю зосередитися на волейболі. Тому і з результатом в першому турі було не все гаразд. Але на другий тур ми налаштувалися належним чином та зробили те, що повинні були зробити в першому – виграли усі матчі, що й принесло нам чергове чемпіонство.
- Після цього ви брали участь у відбіркових матчах чемпіонату Європи, де збірна України посіла лише третє місце. Маючи на цій стадії, за даними ЄКВ, найкращий прийом та доволі ефективний напад, команда, тим не менш, не змогла виконати поставлену задачу. Як ви вважаєте, чому?
- Зі збірною не поїхав тренер-статистик, тож у нас не було оперативної інформації про суперниквів Тренерам складно було розкласти по поличках, не маючи під рукою статистичної інформації. Ми звикли, що тренер нам дає повний розклад ігри, куди бігти, по якій зоні атакувати та подавати. Звісно, коли є детальна інформація про суперника, грати легше. У нас такої інформації не було, тож було чи не вдвічі складніше грати. Натомість суперники нас вивчали, і це все, звісно, впливало на хід ігор. Також вплинула на результат незіграність команди, адже в цей раз було багато гравців із інших команд, крім «Локомотиву», а останніми роками, як ви пам’ятаєте, кістяк збірної складали саме «залізничники». За десять днів зборів ми просто не встигли зігратися.
- Тим не менш, чимало партій збірна України програла в кінцівках партій. Це психологічний момент, чи гравцям не вистачало майстерності в завершенні?
- Згоден, таких партій було багатенько. Ми чимало припустилися помилок в нападі та подачі. Дуже багато помилок як для таких важливих матчів. Можливо, помилки пов’язані з тим, нападники не дуже добре зіграні зі зв’язуючими. Багато можна говорити про недостатню зіграність, але все рівно нам було по силам виконати задачу виходу у фінальну частину чемпіонату Європи-2015, але знов трохи не вистачило для цього.
МОТИВАЦІЯ ТА КОНКУРЕНЦІЯ
- Володимире, ви віковий гравець, який досягнув багато чого у волейболі. В чому знаходите для себе мотивацію грати, причому грати на високому рівні?
- Для мене волейбол любима робота, адже займаюсь ним майже усе життя. І це моя головніша мотивація. Зрозуміло, що навіть така робота може набриднути, але для цього існують відпочинок та відпустка. А якщо ти займаєшся нелюбимою справою, вона тобі в тягар, який в цьому сенс?
- Але конкуренцію напевно відчуваєте, і це підстьобує, чи не так?
- Звісно, так і є. Це спорт і колись прийдеться закінчувати. В чомусь, можливо, поступаюся фізично конкурентам, але маю перевагу в техніці. Виходить, що ми один одного мотивуємо: молодий гравець тягнеться за мною в деяких моментах, а я зі свого боку намагаюся не поступитися, намагаюся викладатися на 150-200 відсотків.
- Кого ви бачите серед молодих українських гравців вашого амплуа, а саме доігровщика з прийомом, хто може заявити про себе міжнародній арені?
- Чемпіонат України я не відстежую, тому мені складно говорити про гравців інших команд, а серед волейболістів «Локомотива» це Ян Єрещенко. Він достойно виглядає.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
- Як довго ще плануєте грати, відчуваєте в себе ще сили виступати на високому рівні?
- Я можу планувати грати п’ять-десять років (сміється). Але мої плани напряму залежать від здоров’я. Бажання грати у мене ще є.
- Де черпаєте сили?
- Звісно, в сім’ї. У мене є кохані дружина та син. Вони й надихають мене, так би мовити, на нові подвиги (посміхається). В липні ми очікуємо появлення ще однієї дитини, і це тільки додасть мені сил.
- В наступному сезоні «Локомотив» повертається в чемпіонат України на повній основі. Як ви до цього ставитесь?
- Звісно, хотілось би грати чемпіонаті Росії, який є чи не найкращим в світі, але, принаймні, в цьому році це неможливо. Нічого не поробиш, гратимемо в чемпіонаті України, але сподіваюсь ми ще повернемося в російський чемпіонат. Крім того, ми виступатимемо в єврокубках, де рівень команд та конкуренції дуже високий.
- І заключне питання. Коли розпочинається підготовка «Локомотива» до наступного сезону?
- Попередньо, ми виходимо з відпустки 7 липня. Перший збір відбудеться в Миргороді. Ось такі найближчі спортивні плани.
Прес-служба ФВУ
