_pictogram.svg.png)
Призерка Чемпіонату світу поділилась з виданням «ОлімпійськАрена», як несподівано стала бронзовою призеркою чемпіонату світу 2013, чому розгубилася на останньому чемпіонаті Європи і як налаштована щодо Олімпіади в Бразилії.
Про несподівану «бронзу» на ЧС-2013
В цьому році було багато хорошого. Повна – несподіванка – опинитися сьогодні на п’єдесталі чемпіонату світу…2013 року. Суперницю дискваліфікували, і я з четвертого місця піднялася на третє – вручили бронзову медаль.
Про розгубленість на чемпіонаті Європи
Виступ на чемпіонаті Європи в Тель-Авіві у мене залишив двоякі відчуття. З одного боку, начебто все непогано – виконала програму. Як на мене, то програму мінімум. У ривку взяла «золото», а у поштовху та сумі – «срібло». Один кілограм програла суперниці-туркені. Могла завоювати «золото» в сумі і повторити успіх минулого року. Зізнаюся, я за цим і їхала. Якоюсь мірою завадила травма – боліло плече, і складно було штовхати. Але ще стався казус, пов"язаний із заявкою ваги і ця ситуація збила мене з пантелику. Розгубилася. В результаті, у своєму улюбленому ривку не змогла викластися на повну. Винуватою вважаю себе – не впоралася з нервами, відволіклася. Професіонал не має права дозволяти собі такі слабкості.
Після чемпіонату Європи два місяці витратила на «капітальний ремонт» - заліковувала травми. Зараз відновлююся. Треба бути в повній бойовій готовності до чемпіонату світу в Казахстані – там боротьба буде нелегкою. Тим паче, що на кону – олімпійські путівки. Ігри-2016 – головна мета. Після Олімпіади треба подумати про сім’ю. Моє батьки вже просто вимагають – давай онуків.
Про подорожі
Приємно, що за часи кар’єри вдалося побувати в багатьох країнах, містах. Більшість залишили дуже хороше враження. Цікаво спілкуватися х місцевими жителями, вникати в їхній побут, особливості менталітету. Та ж Албанія, про яку у нас відомо небагато, теж дуже сподобалася. За останній час найбільш яскраві враження залишилися від Казані. Чесно кажучи, раніше не думала, що це місто так мене вразить – Кремль, фонтани, красиві будівлі, багато пам’ятників.
Хоч як дивно, мене мало вразив Ізраїль та Тель-Авів. Не полишало відчуття, що знаходжуся у моїй Одесі. Таке ж курортне місце – море, пляж. І головне – ті ж люди. Місцеві нас впізнавали по екіпіровці і підходили поспілкуватися. Багато з них були родом з Одеси, Дніпропетровська, Луцька…І скрізь нас зустрічали чудово.
Про цілі на Ігри-2016
Сподіваюсь, що за два роки нас чудово зустрічатимуть й в Ріо-де-Жанейро – на Олімпійських іграх. В Лондон я з’їздила , випробувала себе. А в Ріо треба їхати тільки за медалями.
