Юрій Кучинов: Коли Федерацію очолив Олександр Герега, збірна отримала потужний імпульс

Головний тренер жіночої збірної з важкої атлетики Юрій Кучинов розповів журналу «Олімпійська Арена»  про те, хто буде гідною заміною Ольги Коробки,  про підготовку до Олімпійських ігор 2016 та як змінилася Федерація важкої атлетики з новим президентом.

Але розмова почалася з теми юніорського (вік до 20 років) чемпіонату світу, який проходив у червні  в Казані...

– Головною особливістю найбільших міжнародних стартів останніх років, в тому числі і цього чемпіонату світу, є серйозний прогрес важкоатлетів Латинської Америки, – зазначає Юрій Кучинов. – Якщо раніше нашими головними конкурентами були корейці і китайці, то сьогодні з"явилися дуже сильні команди з Мексики, Колумбії, Еквадору. До речі, і команда США заслуговує пильної уваги. Вона має рівні склади, виступає досить успішно. Що стосується нашої команди на юніорському мундіалі, то у неї спочатку не було обов"язкової мети завоювати якомога більше медалей. Моє завдання, як головного тренера, намагатися заглянути в майбутнє, побачити перспективу. У нашій команді виступали дівчата 16–19 років, тобто ті, хто може увійти до збірної на наступному дорослому чемпіонаті світу. Було важливіше не вимагати від них найвищих результатів, а перевірити, як вони виявлять себе в екстремальних умовах, наскільки здатні концентруватися. Іншими словами, нас цікавив психологічний настрій. Є спортсмени сильні фізично, але з серйозним недоліком – недостатньою зібраністю. А є інші, які здатні в необхідний момент сконцентруватися і «вистрілити». Уміння зосередитися, а та кож гнучкість, швидкість і координація – це важливіше за силу. Такі атлети здатні взяти, здавалося б, неможливі кілограми. Саме вони найбільш необхідні збірній і обов"язково про себе заявлять.

- Наші юніорки мають такі якості?

– Ціла низка спортсменок. Скажу більше – з юніорської я запросив до основної збірної чотирьох. Це Надія Єфімчук у ваговій категорії 48 кг, Вероніка Івасюк – 58 кг, Олена Коханенко – 63 кг, і у важкій вазі – Ірина Барановська. До зборів залучили також Єлизавету Баєву в категорії 69 кг. Хочеться сказати і про Яну Назаренко... На юніорському чемпіонаті світу вона виступила невдало – є у спортсменки проблеми в технічному плані. Талановита дівчина, але їй не вистачає техніки, яка необхідна для виступів на великих змаганнях. Втім, якщо спортсменка з тренером приділятимуть більше уваги саме технічній роботі, Яні будуть до снаги високі результати.

- У Казані на вас і збірну чекав сюрприз...

– Дійсно, великий і приємний сюрприз – нас «наздогнали» дві нагороди 2013 року. По-перше, Юлія Паратова несподівано стала призеркою чемпіонату світу-2013. За застосування заборонених препаратів дискваліфікували спортсменку, яка була на п"єдесталі. В результаті Юля, яка там була четвертою у ривку, тепер заслужено здобула бронзову нагороду. Ось в Казані медаль і передали. Там же вручили срібну медаль чемпіонату Європи-2013 для Едуарда Савченка. Його суперник теж попався на допінгу і був дискваліфікований. До речі, з урахуванням цих нагород, у мене виходить 108 медалей, які вибороли мої вихованці на чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх.

- Питання допінгу, як і раніше, стоїть дуже гостро...

– На жаль. Це та проблема, яка може поставити хрест на кар"єрі будь-якого спортсмена. Справа в тому, що сьогодні небезпечно вживати навіть спортивні харчові добавки. Жодна фірма не дає гарантії, що ці добавки вільні від заборонених речовин. Ми зараз в цьому відношенні вкрай обережні. Перш ніж які-небудь добавки надходять у розпорядження наших спортсменів, ці препарати ретельно перевіряє наша лабораторія.

- Коли почнеться підготовка «з прицілом» на Олімпійські ігри?

– Вона вже триває. Виходячи з цього комплектуються і склади. Не завжди на старти виставляємо всіх найсильніших на даний момент спортсменок. Наприклад, на Юнацькій олімпіаді в Китаї Україну представлятиме Софія Зенченко – чемпіонка Європи серед кадетів (Прим. ред. Наразі Софія стала бронзовою призеркою юнацької Олімпіади). Там могли виступити і дві наші спортсменки важкої ваги – Анастасія Романова і Анастасія Лисенко. Вони могли б завоювати в Китаї медалі... Але ми знову ж таки приймали рішення, дивлячись у перспективу – з прицілом на Олімпійські ігри 2016 року. Плануємо, що Лисенко і Романова восени виступлять на ліцензійному чемпіонаті світу, до якого посилено готуються. Це зараз найважливіше. Поясню чому. Справа в тому, що нещодавно ввели нове положення: спортсменам, які не брали участь у ліцензійних чемпіонатах світу, на Олімпійських іграх виступати не можна. Тому тепер завдання – «розкрити» на ліцензійних стартах максимальне число наших атлеток. Намічаємо тих, хто виступатиме на найближчому чемпіонаті світу в листопаді. На чемпіонаті світу в наступному році виступлять інші. У підсумку, через ліцензійні змагання, теоретично, зможуть пройти 14 спортсменок. Це хороша мотивація і для молодих атлеток. При потраплянні в шістку найсильніших можемо розраховувати на чотири олімпійські ліцензії. З 14 претенденток можна буде вибрати чотирьох найсильніших. Як я вже говорив, на найближчому чемпіонаті світу у важкій вазі – як заміну Ользі Коробці – вирішено перевірити Анастасію Лисенко та Анастасію Романову. В запасі також є дві досвідчені спортсменки – Світлана Чернявська та Ірина Деха. Вони виступатимуть наступного року. Таким чином, кожну з цих спортсменок зможемо розглядати як потенційну учасницю Олімпійських ігор.

- Як оцінюєте виступ нашої команди на чемпіонаті Європи у квітні?

– Завоювали десять медалей. Результат, звичайно, хороший, але могло бути краще. За тиждень до старту, на жаль, травмувалася Ганна Козенко. За тими результатами, які вона показувала, на чемпіонаті Європи точно завоювала б медаль і не одну. У підсумку ми повторили минулорічний успіх. З тією лише різницею, що минулого року у Юлії Паратової було два «золота» – у ривку і двоєборстві, а в цьому році у неї «золото» лише у ривку. У будь-якому випадку головне при всіх недоліках зробити правильні висновки і працювати далі. А нинішні успіхи – ті ж 10 медалей – це вже вчорашній день, про який треба забути і йти вперед. Те, що належить робити на чемпіонаті світу, це вже зовсім інший рівень, інша робота. Уявіть, яка там розгорнеться боротьба, коли число країн-учасниць перевалює за сотню і кожній треба потрапити до першої шістки.

- Зараз збірна готується до чемпіонату України?

– Першість країни серед всіх стартів посідає певне місце. Немає особливої потреби тут викладатися нашим провідним атлетам. Важливіше зробити все, щоб ці спортсмени не зазнали травм, не були вихолощені фізично і морально напередодні найбільших міжнародних стартів. Наприклад, ми маємо спортсменів, яким в Україні немає конкуренції. Я маю на увазі, насамперед, Юлію Каліну, Юлію Паратову, Яну Дяченко, які на внутрішніх змаганнях виграють у найближчих переслідувачів по 50 кг. Але за кордоном у них багато серйозних конкурентів. Тому головне, щоб до чемпіонату світу наші лідери були в чудовій формі, без травм і гідно там виступили.

- Наскільки сьогодні ви відчуваєте допомогу з боку Федерації важкої атлетики України?

– Анітрохи не перебільшуючи скажу, що з моменту, коли федерацію очолив Олександр Герега, збірна отримала новий потужний імпульс. Сьогодні ми не відчуваємо жодних проблем за всіма напрямами. Один з прикладів – екіпірування. Вперше всі команди з важкої атлетики виїжджають на міжнародні змагання в єдиній формі. І це завдяки федерації. Олександр Володимирович особисто контролює, щоб національна збірна представляла країну в красивій формі. Інше питання, яке вирішила федерація, це харчування. Немає потреби говорити, наскільки воно є важливим для спортсменів. Харчування у нас не просто хороше, а на найвищому рівні. Щотижня телефоную до федерації, розповідаю про побажання наших атлетів. І все виконується миттєво. Потрібні курага, горіхи – будь ласка. Йогурти, соки – немає питань.

І все це тільки частина тієї роботи, яку проводить федерація на чолі з Олександром Герегою. А скільки вже відремонтовано і побудовано нових залів! Невдовзі відкриється величезний комплекс в Хмельницькій області. І, звичайно, нашу збірну всебічно підтримує Міністерство молоді та спорту, Національний олімпійський комітет. Подібне ставлення до нас зобов’язує спортсменів працювати так, щоб не підвести державу, Федерацію важкої атлетики, вболівальників.