Олена Кремзер: "Цей спорт повністю відповідає моєму характеру"

Цього літа дворазова чемпіонка світу серед кадетів завоювала бронзу юнацької Олімпіади

Наступного року Олена боротиметься вже по юніорам. Ukrwrestling.com розпитав молоду борчиню про підготовку до найвідповідальнішого старту року

- Як проходила підготовка до юнацької Олімпіаді? Такий відповідальний старт в такому юному віці - непросте випробування.
- Я дуже давно хотіла потрапити на цю Олімпіаду, і якраз підходила за віком. Тому готуватися почала ще два роки тому. Безпосередньо перед поїздкою в Нанкін ми пройшли підготовчий збір в Конча-Заспі. В Китаї було складно в першу чергу в моральному плані - поряд не було моїх тренерів, навіть не було тренера з вільної боротьби. Нас супроводжував тільки тренер з греко-римської боротьби.

- Які враження залишилися від південної столиці Китаю? Встигла щось побачити чи весь час проводила в залі?
- Нас дуже тепло приймали, всі учасники були дуже привітні, дуже допомагали волонтери. Для приїжджих проводились екскурсії, знайомили з китайською культурою. Але мені не вдалося потрапити, тому, що змагання з боротьби проходили в останні дні, а до старту не хотіла розслаблятися. Тому два тижні весь час тренувалася, шукала спаринг ...

- До речі про спаринг, напевно вам доводилося тренуватися разом з потенційними конкурентками?
- Пару разів так, але переважно я працювала з російським вільників, який потім став чемпіоном у категорії 46 кг.

- А вдома часто доводиться спарінгуватися з хлопцями?
- Ні, в Києві і в Херсоні я працюю разом з дівчатками.

- Ви двічі перемагали на чемпіонаті світу серед кадетів, напевно на Олімпіаді було багато «знайомих»?
- Так, в основному всіх знала, тих же хто був не знайомий вивчала вже безпосередньо перед змаганнями, дивилася їх записи. Добре знала японку, яка також була дворазовою чемпіонкою світу. За вихід у фінал поступилася нашій українській дівчині, яка виступає за Азербайджан, я її також добре знала.

- Один з ваших тренерів Володимир Євонов, як ви так відразу потрапили в учениці головного тренера національної жіночої збірної з боротьби?
- У мене два тренера - Денис Баіров і Володимир Євонов. У нас в школі відкрилася секція з боротьби в ДЮСШ і я прийшла до Дениса Анатолійовичу, і чотири роки займалася тільки з ним, а потім вступила до училища фізкультури і потрапила до Володимира Євгенійовича і він мене взяв під свою опіку і почав тренувати.

- Після яких змагань ви зрозуміли, що хочете серйозно займатися цим видом спорту?
- Напевно, через півтора року занять прийшло розуміння, що потрібно ставитися серйозніше і потім пішли чемпіонату країни. На першому кадетському чемпіонаті України я завоювала бронзу, а потім вже на характері і злості почала вигравати чемпіонати країни. Бронза не влаштовувала і почала більше працювати.

- Як ваші батьки поставилися до такого захоплення, адже боротьба жорсткий вид спорту, пов"язаний з травмами ...
- Спочатку мама думала, що це не серйозно. А потім вони побачила що я знайшла себе, мій характер відповідає саме цьому виду спорту. Я весь час зайнята в залі, у мене немає часу на якісь дурниці. Спорт - це здоров"я. До того ж завдяки поїздкам в різні країни у мене є унікальна можливість знайомитися з новими культурами.

- З наступного року ви будете боротися по юніорам, хвилюєтеся чи з упевненістю дивитеся вперед?
- Цього року я вже боролася по юніорам, займала друге місце, поступилася Лілі Горішній. Але тоді це були звичайні змагання, а тепер доведеться завойовувати право поїздки на чемпіонати Європи та світу. У мене чітко поставлена