Валерій Андрійцев: "КМТ - борцівська візитівка України"

Срібний призер Олімпіади поділився спогадами про Київський Міжнародний турнір "Емоції вболівальників, суддівський свисток та звуки борцівського помосту від прийомів атлетів, ось що чується майже кожного разу коли заходиш до зали Палацу спорту під час проведення "Київського" турніру.

Срібний призер Олімпіади поділився спогадами про Київський Міжнародний турнір

"Емоції вболівальників, суддівський свисток та звуки борцівського помосту від прийомів атлетів, ось що чується майже кожного разу коли заходиш до зали Палацу спорту під час проведення "Київського" турніру.

Ще будучи першорозрядником ми з тренером приїздили до Києва, щоб подивитися боротьбу найсильніших борців планети. Пригадую, як одного разу на цих змаганнях, спостерігаючи за черговою сутичкою чую запитання від мого першого тренера: "Як ти гадаєш, через скільки років ти вже будеш боротися на цьому турнірі?" Мало що розуміючи відповів, що мабуть, наступного року. Анатолій Олександрович лише посміхнувся і додав, що не раніше ніж через 3 роки тяжкої праці.

Згодом я почав розуміти яке важливе місце турнір займає в світі професійної боротьби. Для борцівського світу, КМТ є візитівкою України, а тренери з інших країн обирають його не тільки через якісний склад учасників та гостинність господарів, але й тому, що він є самими оптимальними для спортсменів перед континентальною першістю, так би мовити останнім шансом для тренерів побачити помилки спортсмена в змагальній практиці та внести корективи в його підготовку перед основним стартом. А для нас українських збірників КМТ є незамінною складовою підготовки спортсменів, як молодих, так і досвідчених, оскільки дає можливість тренерському штабу визначити хто найкраще підготовлений і заслуговує аби представляти державу закордоном. Адже в кожній ваговій категорії велика конкуренція і лише на Київських килимах можна одразу побачити, хто чого вартий.  Також не рідко на цих змаганнях визначається доля поїздки спортсменів на головні змагання. Для мене, КМТ був не винятком, як в 2012 році перед Лондоном у фіналі переміг Алена Засеєва так і в 2016 році напередодні Ріо-де-Жанейро також у фіналі переміг Павла Олійника, оскільки ці титуловані борці були моїми основними конкурентами під час відбору на Олімпійські Ігри.

Для когось ці змагання є ще одним етапом підготовки, для когось першим стартом, для когось навіть дебютом, а для всіх це в першу чергу ще одна можливість віддати шану ветеранам боротьби які поклали своє життя за для того, щоб прославляти Батьківщину на борцівському килимі."