Дмитро Шевчук: “Не треба себе жаліти”

Дмитро Шевчук – дитячий тренер Костопільського обласного ліцею-інтернату. Дмитро Шевчук – дитячий тренер Костопільського обласного ліцею-інтернату. Він любить свою справу, отримує задоволення від роботи з майбутніми мужчинами, але найбільшу радість одержує від перемог своїх вихованців. На чемпіонаті України серед кадетів, що пройшов в Рівному, четверо із його підопічних стали призерами. Владислав Кузько (42) та Мирослав Солов’ян (46) – чемпіони, а в Дмитра Мірошника (58) та Дмитра Єрмакова (63) – бронзові нагороди.
На запитання чи надіслав Дмитро документи на участь у конкурсі серед дитячих тренерів, він скромно посміхнувся і сказав, що не дуже товаришує з інтернетом. Шевчук не є прихильником порожніх балачок, вважає, що найкращі слова, це дії борців на килимі і не відразу погодився на розмову. Спостерігав, як Дмитро вболіває за своїх учнів, як світяться радістю його очі після вдалих виступів хлопців, і з прикрістю розумів – ось такий він і є справжній дитячий тренер, який не любить світитися, хвалитися про власні досягнення, а всього себе віддає вихованню майбутніх чемпіонів. І таких скромних трудяг в Україні багато…
– Тренером сьогодні бути непросто?
-Тренувати це одне, а вирішувати фінансові питання, зовсім інша місія.
Доводиться власними силами шукати кошти для участі хлопців у змаганнях, виїздах за кордон. Крім роботи в залі, мусиш бути менеджером – знаходити бізнесменів, які раніше боролися і які підтримують боротьбу, залучати спонсорів. Для того, щоб дитина росла і набувала досвід її треба постійно вивозити на змагання.
– Хлопці швидко адаптувалися до нових правил?
– За останні п’ять місяців правила вже вдруге змінюються. До цього важко пристосуватися і дітям і тренерам. Насамперед, постійно працюємо над підвищенням витривалості, адже динаміка боротьби змінилася. Має бути напрацьована функціоналка. Акцент робимо на роботі в стійці. Однак, відміна партеру закликає до безперервності, органічності дій, як в стійці, так і партері. Після переходу боротьби в нижнє положення спортсмен повинен не відпочивати, а миттєво продовжувати атаку. Після переводу, відразу накат і таке інше.
– Як настроюєте хлопців на боротьбу?
– Завжди їм кажу, що треба терпіти і не здаватися. І ніколи не показувати, що тобі болить. Під час тренувань постійно наголошую, якщо будете добросовісно трудитися на тренуваннях, не жаліти себе, результат вас самих здивує. Якщо на килимі під час занять будете плакати, то на тренуваннях – радіти.