Боротьба характеризується дуже високим відсотком травм, отриманих під час як змагальної, так і тренувальної діяльності. Дослідження, що проводилося протягом 5 років Національною студентською спортивною асоціацією (НССА), показало, що з представників 13 видів спорту найбільш високий відсоток травм був у борців. Аналіз пошкоджень показав, що найчастіше травмувалися колінні суглоби, голова, шия, обличчя, тулуб, спина, плечові і гомілковостопні суглоби. Загальний коефіцієнт травм склав майже 2 травми на 1 борця в рік.
Велику кількість травм у цьому виді спорту можна пояснити тим, що боротьба — контактний вид спорту, в якому, на відміну від інших видів спорту, контактування відбувається практично постійно. Це обумовлює високий ступінь ризику травм. Крім того, для боротьби характерна велика кількість зіткнень. Вони мають місце, коли борець намагається здійснити "звалювання". Травми виникають під час "звалювань", оскільки вони є найбільш активними і "вибуховими" діями.
Дослідження, що було проведене на чемпіонаті НССА 1986 р., показало, що в порівнянні з неспортсменами, у колишніх борців проблем з шиєю в 3 рази більше, з колінними суглобами — майже в 4 рази більше, а 42% мають різні проблеми з опорно-руховим апаратом.
Два епідеміологічних дослідження, в 1986 і 1991 роках, дозволили виявити ряд чинників, що пояснюють високий ризик виникнення ушкоджень у борців. Так, коефіцієнт травм значно вище під час змагань (у 40 разів), ніж під час тренувань. Тим не менш, більшість пошкоджень все ж таки відбувається під час тренувань, що пояснюється великою кількістю часу, який витрачають борці на підготовку до змагань. Більш висока ступінь ризику травм відзначається на початку сезону. Під час проведення турнірів борцям доводиться проводити 3-6 поєдинків в день, при цьому перерва між матчами може не перевищувати 1 години. Через проведення великої кількості поєдинків виникає реальна небезпека, що незначне пошкодження переросте в серйозну травму. Ймовірність отримання борцем пошкодження збільшується, якщо він вже був травмований. У борців, що мали в минулому пошкодження колінних суглобів, травми колінних суглобів зустрічалися в два рази частіше. Ризик виникнення ушкоджень певного виду також залежить від того, чи веде борець атакуючі або захисні дії. Так, під час проведення атакуючих дій збільшується ризик ушкодження шиї, а при веденні захисних дій підвищується ризик пошкодження колінних суглобів.
Для попередження спортивних травм здійснюється комплекс заходів: правильна методика тренування, забезпечення гарного стану місць занять, інвентарю, одягу, взуття, застосування захисних пристосувань, регулярний лікарський контроль, виконання гігієнічних вимог тощо.