В тому, що борці – спортсмени універсальні, ми в черговий раз пересвідчилися в Заросляку. Борці можуть все! Ганяти м’яча, гойдати партнера, долати круті сходження, боротися під скаженим вітром і навіть робити кидки на снігу. А головне – терпляче й монотонно, щодня, виконувати складну і, водночас, одноманітну роботу. Невідомо, що складніше – крутити сальто, чи вставати щоранку й дертися тими засніженими схилами угору…
Для наших класиків обмежень не існує. Вони завжди випробовують себе. І щоразу себе перемагають. І неважливо, що це буде: гра, похід на метеостанцію, чи розминка у променях сонця. Борці підсвідомо тренуються на межі сил. Тому що справжнє задоволення від роботи кожен борець отримує тільки тоді, коли попрацює до сьомого поту. Тому що майстерність і приходить тоді, коли через біль, виснаження, роздратування ти не зупиняєшся, а рухаєшся далі…
Автор статті: Оександр Пастухов