Коли класики і вільники починають працювати разом, в залі встановлюється надзвичайно приємна, дружня атмосфера. Здається, ніби все йде, як завжди, а настрій - інший.І самі хлопці поводяться по-іншому. Частіше посміхаються. Мені здається, що борці різних стилей і технік, апріорі, не можуть бути суперниками. Вони розуміють, що кожен є майстом своєї справи і ставляться один до одного з помітною обережністю та повагою. Борці працюють більш помірковано і починають імпровізувати й творити разом. Це той випадок, коли амбіції відходять на задній план і можна сміливо обмінюватися думками, власним досвідом, чекати на щиру пораду.
І справді, спільне тренування більше нагадує творчий процес, де колеги-борці разом проводять експеременти і шукають нові рішення. Це надзвичайно важлиива практика і будемо сподіватися вона піде на користь борцям. Принаймні, зрозуміло одне - від такої роботи і спілкування, хлопці отримують радість та задоволення.
Удачі, чоловіки!
Автор статті: Олександр Пастухов