_pictogram.svg.png)
Людину на фото звуть Ентоні Роблс. Як ви вже встигли помітити, в нього немає однієї ноги. Роблс інвалід з народження, однак це не завадило йому тричі стати чемпіоном тихоокеанської конференції з боротьби. Він зумів свою фізичну неповноцінність перетворити на свою перевагу на борцівському килимі. Завдяки непохитній силі духу, шаленій працездатності і залізній волі цей хлопець довів, що для тих, хто по-справжньому хоче чогось досягти в житті, не існує жодних перешкод.
Свій характер Ентоні Роблс проявив вже в дитинстві. У три роки він відмовився від протеза. Хлопчик хотів бути як всі однолітки, він хотів вести повноцінне життя. Ентоні багато працював над розвитком свого тіла за допомогою спеціальних вправ і вже в шостому класі був рекордсменом класу за кількістю віджимань. А у восьмому він вирішив займатися боротьбою.
Школярем Ентоні виграв два чемпіонати штату Арізони з боротьбі, здобувши 46 перемог і жодного разу не програвши. До закінчення школи на рахунку Роблса було 129 перемог і 15 поразок.
Наступним етапом в житті Ентоні Роблеса став університет штату Арізони. Під час навчання Ентоні продовжував виступати на різних змаганнях і займав призові місця. Він посів шосте місце у світовому юнацькому чемпіонаті FILA (Міжнародна федерація об"єднаних стилів боротьби з вільної боротьби) у ваговій категорії 55 кг. За час навчання в університеті Ентоні Роблс завоював дуже багато нагород і титулів. Останній рік навчання в університеті Роблс закінчив з показником 36 перемог, 0 поразок. Із закінченням університету він завершив борцівську кар"єру. За час навчання Ентоні Роблс став триразовим чемпіоном тихоокеанської конференції і тричі удостоювався титулу All-American.
Секретом успіху Роблеса стала його віра в себе. Ці слова Ентоні сказав в інтерв"ю перед початком самого престижного Турніру NCAA (Національна асоціація студентського спорту) з боротьби: «Я не відчуваю себе інвалідом через відсутність ноги. Мої батьки виховували мене в строгості, і ніколи не робили мені поблажок. Я завжди вірив у те, що мені по плечу все, що задумаю. Я отримую справжнє задоволення від занять боротьбою і намагаюся домогтися найвищих результатів». У фіналі турніру Ентоні Роблс зустрівся з Меттом Макдоно. Боротьба не є таким популярним видом спорту, як футбол чи бокс, але фінальна сутичка зібрала повний зал - 20000 чоловік. Багато з цих людей напевно вперше прийшли на змагання з боротьби, і прийшли швидше не дивитися боротьбу, а вболівати за одного нестандартного спортсмена.
В даний час цей унікальний спортсмен бачить своє завдання в тому, щоб мотивувати людей з фізичними особливостями. Відсутність руки чи ноги – це ще не вирок, головне характер і залізна воля, вважає чемпіон.
