_pictogram.svg.png)
16-18 вересня у Житомирі пройшов І Відкритий турнір з греко-римської боротьби присвячений пам’яті видатного борця Краю, МСМК Михайла Черняховського. Відразу скажу – Житомир на такому рівні презентував боротьбу, що цей досвід мають запозичити й перейняти всі обласні ФГРБ України. Змагання сподобалися борцям, тренерам і суддям.
В змаганнях взяли участь 21 команда (близько 100 учасників), а також команди з Білорусії та Придністров’я. Завдяки злагодженій роботі Житомирської обласної ФГРБ та її президента Біслана Гелагаєва змагання пройшли на високому організаційному рівні. У проведенні турніру активну участь взяла Всеукраїнська громадська організація «».
Боротьба йшла на двох килимах в просторому світлому залі сучасного фізкультурно-оздоровчого комплексу. Як зазначив житомирський тренер Дмитро Нестерук, в залі навіть пахне, як під час борцівських змагань в Польші, чи Швеції. Словом змагання проходили в комфортних, європейських умовах. Більше того, всі поєдинки писалися місцевим каналом «СК 1». Разом з ведучим каналу Віктором Журахівським ми вели трансляцію, і, як пообіцяли житомирські колеги, дуже скоро зможемо побачити найцікавіше відео змагань. Боротьба виводилася на широкий екран, що давало змогу вболівальникам переглядати цікаві епізоди.
У церемонії відкриття змагань взяли участь рідні Михайла Черняховського – син Євген з сім’єю, представники місцевої влади, президент ФГРБУ Олег Кравченко, віце-президент АСБУ – Олег Сазонов, головний тренер чоловічої збірної з вільної – Руслан Савлохов, вихованець Михайла Петровича Черняховського – МСМК Віктор Білокопитний, призер Олімпіади в Лондоні Валерій Андрійцев, призер Олімпійських Ігор в Ріо – Жан Беленюк. Почесний президент Всеукраїнської громадської організації «Діаспора Чеченського народу» Даниїл Усманович Гончаров. Член Національного Олімпійського комітету – Євген Баженков.
В перший день змагалися борці перших чотирьох вагових категорій. У вазі до 50 кг. переможцем турніру став господар килиму Микола Степанюк. Микола впевнено й активно розпочав боротьбу. Не зміг перебороти Степанюка вихованець Олексія Добровольського – Зейшан Афеніс з Києва. Поступився лідеру і борець Житомирської ДЮСШ – Артур Атаманчук. Атаманчук виявився сильнішим від Афеніса і виборов «срібло».
Переможцем у вазі до 55 кг. став призер юнацьких Олімпійських Ігор – Олексій Масик з Конотопа, який сьогодні виступає за Костопіль. Поступилися Масику Іван Черкас (Біла Церква), Сергій Гребєнча (Тірасполь) та Костянтин Соболевський (Вінниця). Олексій Масик помітно витягнувся, змінив категорію, але боровся безкомпромісно. Судді оцінили бойовий настрой Масика й нагородили його призом «За волю до перемоги». Борець з Придністров’я поступився Черкасу і став третім.
Не було рівних у наступній вазі (60 кг) чемпіону Європи та Світу серед кадетів Олександру Грушину. У фіналі нічого не встиг протипоставити нашому лідеру Максим Негода (Білорусь). Олександр на першій хвилині зробив перевід до низу, два рази поспіль тягнув білоруса догори й двічі з красивою амплітудою провів кидок заднім. Третє місце посів Назар Прокопчук (Житомир). Олександр справедливо отримав приз «За кращу техніку»
Всім дуже хотілося, щоб і Сергій Грушин (66 кг) повторив успіх брата. Сергій теж продемонстрував зрілу, дорослу боротьбу. Сергій йшов уперед, ризикував і переміг всіх основних претендентів. На жаль, у вирішальному поєдинку Грушин поступився сильному білорусу Олександру Лєончику. Мені сподобався непередбачуваний Андрій Перцей з Франківська, який в боротьбі за «бронзу» здолав наполегливого Артема Веребія (Житомир). За невідомих причин не зміг пробитися до фіналу здібний борець з Рівного - Владислав Кравченко.
Кульмінацією другого дня змагань, не помилюсь, якщо скажу – турніру загалом, стала битва у вазі до 74 кг. Ця категорія зібрала найсильніших борців України – Зейналов, Овсійов, Абдуразаков, Уточкін, Матяш, Тевонян, Нуралієв. Досить впевнено розпочав боротьбу Сергій Барадюля (Білорусь), якого впевнено зупинив в 1/8 Ясаф Зейналов (Харків). Дуже вольову боротьбу у поєдинку з призером ЧЄ серед молоді Артемом Матяшем продемонстрував Артем Уточкін (Запоріжжя). Матяш поводився як переможець. Сперечався з суддями, давав зауваження суперникам. Інколи голосно кричав намагаючись зловити кураж. Переміг Зейналова в напруженій боротьбі Ельмар Нуралієв. Не вдалося подужати Ясафу і Артема Матяша. Поєдинок між Матяшем і Нуралієвим став родзинкою турніру. Матяш і Нуралієв борці різних технік і тактик. Артем сильний, закритий, міцний, як танк, а Нуралієв гнучкий, технічний, теж фізично сильний, але різноплановий комбайн. Може зрізати, підхопити, провалити, кинути. Всіх хвилювало одне питання – чи зможе комбайн, який вміє виконувати комплексну роботу, витримати тиск потужної броньованої машини. М’який і пластичний Нуралієв почав крутити круги довкола нестримного Матяша. Зупинити і переграти Артема, вихованцю Миколи Єларінова було дуже непросто. Але він старався, і принаймні Нуралієву вдалося стримати й нейтралізувати небезпечного суперника. Коли на останніх секундах, майже в рівній боротьбі, Матяш на емоціях вдарив Нуралієва головою, така поведінка викликала обурення публіки. Миттєво відреагував на порушення арбітр зустрічі – Олег Собчук. Він відразу покарав борця попередженням і дав Нуралієву переможні два бали. Матяш поступився, але річ не в цьому. Артем повинен проаналізувати й переосмислити свою поведінку.
Бути агресивним, брутальним, жорстоким – не путь сильного борця. Бути сильним – це значить навчитися контролювати свої емоції, дії, слова. Чи бачив ти, щоб волав Варданян? Щоб лаявся Беленюк? Сильні борці завжди поводяться скромно! Якщо ти будеш до кінця чесним з собою, ти визнаєш, що ці недоліки, які викрилися в Житомирі тобі непотрібні! Вони тільки заважатимуть тобі Артем перемагати в майбутньому. А ти – сильний борець! І ми впевнені, зможеш себе перемогти!
Така конкуренція, яку ми спостерігали в категорії де боровся Матяш, має бути в кожній вазі! Не один-два претендента має бути, а 5, а то і 6! Тоді є стимул рости. І, звичайно, потрібні виїзди. Як повітря потрібна обкатка за кордоном. Щоб наші юнаки і молодь звикали долати стрес.
Чудову конкуренцію у вазі до 84 кг. склали українцям брати Ярослав та Антон Курс (Білорусь). На жаль, не зміг вповні реалізувати себе Семен Новіков (Харків). Хорошу боротьбу показав Мирсалех Ахмедов (Рівне). Запам’ятався і Богдан Попков з Олевська. Коли брати Курс боролися між собою, керівник килима Сергій Цимбал не дозволив білорусам відстояти сутичку. «Не будете боротись, - попередив суддя. - Знімемо обох». І справді, чому брати не повинні боротися на килимі? Так хто придумав, брати Кличко? Напевне Кличкам шкода чистити фейси один одному. Це зрозуміло. Але боротьба з кулачним боєм нічого спільного немає! Хіба що і там і там працюють руки. Але як органічно, різнопланово ці руки працюють в боротьбі? Борці не калічать один одного. Борці – міряються силою. В усіх казках народних богатирі мірялися силою. Так, доводилося, що билися на смерть. Але перемагала СИЛА, а не злість, агресія, лють! Тому що СИЛА, як казав легендарний чеченець Буйвасар Сайтієв вона у Бога! А БОГ – це Любов! І тому борці мають любити і поважати один одного! В боротьбі немає місця ненависті!
Владлен Козлюк (96) не зміг перемогти Андрія Дегтярьова. Андрій, багато працює, багато тренується і призеру Європи серед молоді слід проаналізувати причини своєї поразки. Козлюк вміє думати і зробить правильні висновки.
Дмитро Кременєв (120) став чемпіоном у важкій вазі. Талановитому Ігорю Гергелю з Одеси чогось не вистачило. Хоча Гергель продемонстрував прекрасну боротьбу. Він здолав великого, технічного Іллю Юдчиця з Мінська.
Будемо сподіватися Турнір пам’яті Михайла Черняховського набуде статусу Міжнародного, і вже в наступному році до Житомира приїде ще більше команд та учасників.
Автор статті: Олександр Пастухов
