Звичайно, українська делегація, за порадою нашого перекладача, досвідченого тренера та мудрого дипломата - Яшара Насірова, в першу чергу встановила дружній контакт з приймаючою стороною в особі президента Федерації спортивної боротьби Ірану, Олімпійського чемпіона Атланти - Расула Хадема. Пан Расул виявився дуже приємним, скромним чоловіком. Нас розмістили на Олімпійській базі, де тренуються найсильніші борці Ірану. Саме в цьому залі розташована резиденція голови борцівського товариства Ірану.
Від імені президента ФГРБУ Олега Кравченка ми подарували Расулу Хадему футболку українських олімпійців та сувенірну тарілку з мапою нашої Держави.
По секрету скажу, що після цього скромного презенту до нас почали ставитися з підкресленою повагою. Інколи несподівано приносили смачний чай або каву. Ми всі відчували, що з таких "дрібниць" починається велика борцівська дружба! І ми зрозуміли, що на всі змагання такого рівня, слід брати гостинці або подарунки з України. Звичайно про це бажано подбати завчасно!
Коли під час розмови до нас підійшов привітний чоловік і вкотре почав виставляти на стіл горнятка із запашним чаєм, тренер вільників Вадим Гіоєв не стримався і подарував привітному незнайомцю футболку з символікою львівських борців. Можливо наш жест не дуже вплинув на якість суддівства. Але ми відчували, що до нас ставляться з повагою та симпатією. А це дуже приємно...
Автор статті: Олександр Пастухов