Після Чемпіонату Європи серед дорослих ми спробували записати відверту розмову з головним тренером - Артуром Дзігасовим про питання, яки хвилють і дяючих борців, і тренерів. В нашій розмові взяли участь керівник наукової групи, яка працює з борцями - Георгій Коробейников, психолог збірної - Леся Коробейникова, один з починаючих тренерів, талановитий борець - Армен Варданян. Мене, як і більшість небайдужих людей, цікавило питання чи є в команді людина, яка веде котроль над функціональним станом ччоловіків і фізичною підготовкою чоловіків? Чому борець виходить на килим і не б"ється до останньої секунди? Як підвищити мотивацію борців? І, взагалі, від чого залежить результат - від матеріальної винагороди, психічної саморегуляції чи внутрішнього прагнення прославити свою країну? Взагалі, чи легко бути головним тренером - і ставитися до кожного борця, як до рідного сина? Заторкнули питання "свої-чужі". Чому деякі перспективні борці залишаються за межами Олімпійського центру "Конча-Заспа"?
Наскільки нам вдалося упоратися із цим непростим завданням - судити вам, шановні спеціалісти, борці, вболівальники - і всі прихильники спортивної боротьби! Ми подаємо матеріал без купюр! Ми не стали його вичісувати, аби зробити гладеньким, красивим і вичурним. Викладаємо розмову у повному вигляді. Перегляядаючи повтор, помітив наскільки не вмію лаконічно, конкретно поставити запитання! Вибачте за непрофесіоналізм! Буду вдосконалюватися і робити висновки! Вибачте, що розмова вийшла не короткою. Ми тільки вчимося вголос говорити про наболіле...
Звертаюся до всіх тренерів, спеціалістів, спортсменів - пишіть власні думки, зауваження, пропозиції, щодо нашої розмови! Потрібен конструктивний діалог!
Автор: Олександр Пастухов
илтт