ЛЕГЕНДАРНИЙ ТРЕНЕР 

Разом з президентом федерції вільної боротьби в Івано-Франківській області Едуардом Прощуком ми побували в його рідному містечку Калуші де познайомилися з його вчителем - непересічною особистістю, видатним спеціалістом й мудрою людиною - ЗТУ Ігорем Адамовичем Барною. Разом з президентом федерції вільної боротьби в Івано-Франківській області Едуардом Прощуком ми побували в його рідному містечку Калуші де познайомилися з його вчителем - непересічною особистістю, видатним спеціалістом й мудрою людиною - ЗТУ Ігорем Адамовичем Барною. Понад півстоліття свого життя Ігор Барна присвятив боротьбі та дітям.  Майстер спорту з класичної боротьби, який отримав філологічну освіту Львівського державного університетету ім. Івана Франка мав стати вчителем української мови та літератури. В Калуші за відсутності вчительської посади йому запропонували спробувати себе в ролі тренера з вільної боротьби. Талановитий борець швидко перекваліфікувався на вільника і незабаром виконав норматив майстра спорту з вільної боротьби. «Я повинен був знати те, чому маю навчати дітей» А, взагалі, вважає тренер, чим більше ти знаєш і вмієш, тим краще. Педагог має вчитися завжди! На килимі перемагає той, хто більше вміє! У тренуваннях акцент робив на техніку. До заліза ставився з прохолодою. Боротьба вже загартовує фізично! Той дужий хто бореться! І знову обличчя Ігоря Адамовича освітлює мудра посмішка: «Боріться поборете!»
Найкращий вчитель той, переконаний спеціаліст, хто знає предмет, вміє матеріал цікаво й доступно подати, і залишається вимогливим до вдосконалення учнів. Відмінне знання «класичної» техніки - вміння працювати на руках, професійне вивчення азбуки ніг вільної боротьби, дозволило ентузіасту своєю енергією закохувати малечу в свою справу. Ігор Барна був надто вимогливим до учнів. Вчитель не потурав слабкостям дітей, міг вигнати із залу! Вечором Прощуку поставили на руку гіпс. На другий день Ігор Адамович повів хлопця до хірурга, змусив той гіпс зняти і настановив лікаря так більше не чинити. Наш «рентгенолог» бачив ситуацію наскрізь. Але малі відчували, що за тренером правда. І, як правило, повертались. Хоча й не всі. За деякими пильнував. Розгледів неймовірний дар у Василя Федоришина, який змалку вмів імпровізувати і творити на килимі дивовижні речі. Ігор Адамович був для дітей не тільки жорстким тренером, а й мудрим вихователем. Сам любив літературу й привчав до книг дітей. Вимагав хлопців дотримуватися дисципліни. Не з‘явитися до залу є лише одна причина - важка хвороба. Поїхав до бабусі? Йди відпочивай далі! Тут не місце для ледарів! Але з тими хто повертався, знаходив сили вибачитися починав працювати з подвоєним бажанням!
Серед його вихованців МСМК, багаторазовий призер Європи та світу, призер Пекіну - Василь Федоришин. МСМК, призер чемпіонату Європи серед чоловіків - Роман Мотрович. МСМК, призер Всесвітньої універсіади Тарас Лужний. МСМК, призерка чемпіонатів Європи та світу Ірина Харів-Чихрадзе. Неодноразовий чемпіон України Іван Петрів, неодноразовий призер чемпіонатів України Андрій Кучма. Спілкування з борцями сповнює Ігоря Барну енергією та заряджає позитивом. Тримайтесь, Тренере! Автор: Олександр Пастухов