_pictogram.svg.png)
8 жовтня 1871 році на Полтавщині в с. Красенівці (сучасна Черкаська область) в родині спадкового козака народився Іван Піддубний - спортсмен, борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби.
З села Іван подався, коли йому було 21 рік. Поїхав спочатку в Одесу й працював вантажником в порту. Невдовзі переїхав в Севастополь. Влаштувався до вантажної фірми "Лавас". Щодня впродовж 16 годин по хитких трапах легко і швидко перетягував вантажі. Про його силу невдовзі знали у всіх портах Криму. В 1895 році фірма переїхала до Феодосії. Там Іван Піддубний познайомився із учнями морехідних класів Антоном Преображенським і Василем Васильєвим. Вони займалися важкою атлетикою. Порадили й Івану. Він не сприймав, що з того може щось вийти. Антон подарував йому автобіографію знаменитого німецького атлета Карла Абса. Піддубного зацікавило, що тренуваннями йому вдалося втричі збільшити свою природну силу. Він міг підняти відразу двох коней і навіть невеликого слона.
Світова слава до Піддубного прийшла після перемоги на чемпіонаті світу в Парижі 1905 року. Тут він був проголошений чемпіоном світу серед професіоналів. Піддубний був справжньою зіркою циркових арен Америки і Європи. 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Відвідав 14 країн на 4-х континентах.Впродовж 40 років він провів близько двох тисяч боїв, абсолютну більшість з них виграв. Відрізнявся від інших борців блискавичним орієнтуванням, чудовою координацією своїх рухів, йому легко давалися складні комбінації прийомів. Його неодноразово намагалися підкупити, залякати і навіть споїти. Але Піддубний не піддався.
Цікаві факти про Івана Піддубного Простий селянський син з українського села Іван Піддубний у 1905–1909 роках шість разів був чемпіоном світу з боротьби і 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Іван Піддубний дістав від предків великий зріст і витривалість, а по лінії матері, яка гарно співала, — тонкий музичний слух і в дитинстві по неділях і святах співав у церковному хорі. Батько Піддубного, Максим Іванович, мав невелике господарство в Красенівці. У нього було троє синів і три дочки. З дитинства Іван був привчений до важкої селянської роботи. У 17 років він легко кидав на воза мішки з зерном і міг пригнути до землі бика за роги. А коли Іван працював вантажником у Севастополі, за силу, спритність і великий зріст його всі в порту, і капітани, й матроси, і пасажири, називали з повагою Іваном Великим. Усе своє життя Іван Піддубний, куди б його не кидала доля, щиро любив Україну. Коли йому за бутності більшовиків видали паспорт із прізвищем «Поддубный» і національністю «русский», вимагав замінити паспорт, а після відмови чемпіон власноруч зробив виправлення — «Піддубний» і «українець». Не оминув Івана Піддубного і жорсткий терор більшовицької влади. У 1937 році його запроторили до в’язниці Ростовського НКВС. Там чемпіона катували електропаяльником і розжареними сталевими жигалами, вимагаючи назвати номери рахунків і адреси закордонних банків, де він міг тримати свої заощадження, нібито отримані під час гастролей. Таких заощаджень у нього насправді не було. Лише через рік звідти його вивела гучна слава непереможного борця та пильна зацікавленість його долею зарубіжної спортивної громадськості.Після війни Піддубного знову заарештували — за співпрацю з німцями. Проте швидко відпустили, знову через відсутність доказів. Залишивши спорт, І. Піддубний був забутий всіма й останні роки життя провів у злиднях. Щоб вижити, був змушений міняти свої медалі на хліб.Джерело:https://dovidka.biz.ua/ivan-piddubniy-korotka-biografiya-ta-tsikavi-fakti, https://galinfo.com.ua/news/147_rokiv_tomu_narodyvsya_ivan_piddubnyy_297329.html
