Цікаві факти з історії борцівських Чемпіонатів Світу

До 2005 року чемпіонати світу з вільної, жіночої та греко-римської боротьби проводилися окремо, проте Міжнародна федерація боротьби одноголосно підтримала ідею про проведення об"єднавчих чемпіонатів, що в рази підвищило статус турніру і зробило його більш привабливим для вболівальників.

До 2005 року чемпіонати світу з вільної, жіночої та греко-римської боротьби проводилися окремо, проте Міжнародна федерація боротьби одноголосно підтримала ідею про проведення об"єднавчих чемпіонатів, що в рази підвищило статус турніру і зробило його більш привабливим для вболівальників.

Цікаво, що головний борцівський старт чотири рази приймала у себе столиця Угорщини – Будапешт, де світова першість відбулася в 2005, 2013, 2016 і 2018 роках. В цьому плані Будапешт є абсолютним рекордсменом.

Столицями чемпіонатів світу з трьох стилів боротьби є такі великі міста, як: Будапешт (Угорщина, 2005), Гуанчжоу (Китай, 2006), Баку (Азербайджан, 2007), Хернінг (Данія, 2009), Москва (Росія, 2010), Стамбул (Туреччина, 2011), Будапешт (Угорщина, 2013), Ташкент (Узбекистан, 2014), Лас-Вегас (США, 2015) і Париж (Франція, 2017), Будапешт (Угорщина, 2018).

В рік проведення Олімпійських ігор (2008, 2012 і 2016) чемпіонати світу зазнали змін. Якщо в 2008 році в Токіо і в 2012 році в Альберті (Канада) проводилися світові першості лише серед жінок, то в 2016 році в Будапешті, було вирішено провести це змагання серед борців, які виступають в неолімпійських вагових категоріях.

Таким чином, Нур-Султан стане десятим містом на планеті де пройде повноцінний Чемпіонат світу з трьох стилів боротьби за участю всіх кращих атлетів планети, оскільки світова першість в Казахстані є ліцензійною до головних стартів планети в Токіо-2020.

Нижче представляємо всі міста, які приймали у себе чемпіонати світу.

Греко-римська боротьба

1904 – Відень (Австро-Угорщина), 1905 – Берлін (Німецька Імперія), 1907 – Франкфурт-на-Майні (Німецька Імперія), 1908 – Відень (Австро-Угорщина), 1909 – Відень (Австро-Угорщина), 1910 – Дюссельдорф (Німецька імперія), 1911 – Гельсінкі (Російська імперія), 1913 – Бреслау (Німецька імперія), 1920 – Відень (Австрія), 1921 – Гельсінкі (Фінляндія), 1922 – Стокгольм (Швеція), 1950 – Стокгольм (Швеція), 1953 – Неаполь (Італія), 1955 – Карлсруе (ФРН), 1958 – Будапешт (Угорщина), 1961 – Йокогама (Японія), 1962 – Толідо (США), 1963 – Гельсінгборг (Швеція), 1965 – Тампере (Фінляндія), 1966 – Толідо (США), 1967 – Бухарест (Румунія), 1969 – Мар-дель-Плата (Аргентина), 1970 – Едмонтон (Канада), 1971 – Софія (Болгарія), 1973 – Тегеран (Іран), 1974 – Катовіце (Польща), 1975 – Мінськ (СРСР), 1977 – Гетеборг (Швеція), 1978 – Мехіко (Мексика), 1979 – Сан-Дієго (США), 1981 – Осло (Норвегія), 1982 – Катовіце (Польща), 1983 – Київ (СРСР), 1985 – Кульботн (Норвегія), 1986 – Будапешт (Угорщина), 1987 – Клермон-Ферран (Франція), 1989 – Мартіньї (Швейцарія), 1990 – Рим (Італія), 1991 – Варна (Болгарія), 1993 – Стокгольм (Швеція), 1994 –Тампере (Фінляндія), 1995 – Прага (Чехія), 1997 – Вроцлав (Польща), 1998 – Евле (Швеція), 1999 – Афіни (Греція), 2001 – Патри (Греція), 2002 – Москва (Росія), 2003 – Кретей (Франція).

Вільна Боротьба

1951 – Гельсінкі (Фінляндія), 1954 – Токіо (Японія), 1957 – Стамбул (Туреччина), 1959 – Тегеран (Іран), 1961 – Йокогама (Японія), 1962 –Толідо (США), 1963 – Софія (Болгарія), 1965 – Манчестер (Великобританія), 1966 – Толідо (США), 1967 – Нью-Делі (Індія), 1969 – Мар-дель-Плата (Аргентина), 1970 – Едмонтон (Канада), 1971 – Софія (Болгарія), 1973 – Тегеран (Іран), 1974 – Стамбул (Туреччина), 1975 – Мінськ (СРСР), 1977 –Лозанна (Швейцарія), 1978 – Мехіко (Мексика), 1979 – Сан-Дієго (США), 1981 – Скоп"є (Югославія), 1982 – Едмонтон (Канада), 1983 – Київ (СРСР), 1985 – Будапешт (Угорщина), 1986 – Будапешт (Угорщина), 1987 – Клермон-Ферран (Франція), 1989 – Мартіньї (Швейцарія), 1990 – Токіо (Японія), 1991 – Варна (Болгарія), 1993 – Торонто (Канада), 1994 – Стамбул (Туреччина), 1995 – Атланта (США), 1997 – Красноярськ (Росія), 1998 – Тегеран (Іран), 1999 – Анкара (Туреччина), 2001 – Софія (Болгарія), 2002 – Тегеран (Іран), 2003 – Нью-Йорк (США).

Жіноча боротьба

1987 – Леренскуг (Норвегія), 1989 – Мартіньї (Швейцарія), 1990 – Лулео (Швеція), 1991 – Токіо (Японія), 1992 – Вийербан (Франція), 1993 –Ставерн (Норвегія), 1994 – Софія (Болгарія), 1995 – Москва (Росія), 1996 – Софія (Болгарія), 1997 – Клермон-Ферран (Франція), 1998 – Познань (Польща), 1999 – Буден (Швеція), 2000 – Софія (Болгарія), 2001 – Софія (Болгарія), 2002 – Халкіди (Греція), 2003 – Нью-Йорк (США).