Пам‘яті борця за духом, тренера за покликанням, засновника боротьби в Баришівці та Таращі - МИКОЛИ АНАТОЛІЙОВИЧА НИПОРКИ відкрито меморіальну дошку на стадіоні "Прогрес"!
Ідея вшанувати й увічнити пам‘ять про доброго Вчителя, Наставника, Батька під час карантину народилася в учнів Миколи Анатолійовича - Сергій Шинкарук та Дмитра Семененко.
В урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки взяли участь Баришівський селищний голова - Олександр Вареніченко, голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк, син тренера - Тарас Нипорка.
До Баришівки з нагоди визначної події присвяченій світлої пам’яті фундатора Баришівської боротьби приїхали вихованці та тренери «Школи спорту». Серед них брати Єгор та Данило Букаті, які розпочинали борцівський шлях в Баришівці, тренери Сергій Капінос, Олександр Осипчук, Максим Миколенко. Приїхав до рідного містечка і призер Європи серед кадетів, учень вихованця М. А. Нипорки, Сергія Миколайовича Шинкарука - Мирослав Солов"ян. Завітав на Свято вшанувати пам‘ять свого вчителя талановитий тренер і чуйна людина - Григорий Житовоз. Надіслав свої привітання із Будапешту уславний учень Миколи Нипорки, який нині тренує борців Угорщини - Микола Житовоз. Приїхав вшанувати пам’ять вчителя, вихованець Миколи Нипорки, тренер із Гостролуччя, який воює за Україну на сході - Олег Щербина. Примчав на «залізному» коні приєднатися до заходу і підтримати друзів - Віталій Даниленко.
В Церемонії відкриття мемораільної дошки, взяли участь, борці, рідні, друзі та земляки прекрасної людини, яка присвятила своє життя боротьбі та дітям. Дітям, які стогодні стали чоловіками і розуміють, що заради майбутнього наших дітей ми маємо берегти традиції, мову, берегти пам‘ять про наставників і відстоювати світлі принципи виховання гідних громадян, сильних духом чоловіків, мужніх захисників нашої Вітчизни!
І шлях до омріяного майбутнього починається з борцівського килиму! Бо саме на килимі діти вчаться долати невпевненість, сумніви, страхи!
Дякуємо Юрію Шинкаруку і всім баришівчанам, хто долучився до проведення й організації цього Свята!
На прикладі Микола Анатолійовича, чудово розумієш просту істину - тренера працюють для Вічності! Вони не живуть сьогоденням! Вони розчиняються в учнях, щоб народитися у їхніх юних вихованцях!
Олександр Пастухов