Невтішні підсумки

Позаду чемпіонат світу серед кадетів з греко-римської боротьби...

Результати змагань відомі: Олександр Грушин "бронза", Парвіз Насібов другий, і Владлен Козлюк - чемпіон! Владлен показав зрілу, цілком дорослу боротьбу. Постійно сунувся вперед. Зсуваючи упевнено суперників з килима, як бульдозер. Важко протидіяти вольовому, сильному, наполегливому борцю. Коли Владлен виривав суперника над килимом, кожен бачив - дію не зупинити. Міцні руки, розвинута статура, хороша техніка. І ще, що особливо помітно, рішучість в очах, намірах, рухах. Абсолютна зарядженність на перемогу. Гадаю, в переможній, незламній мотивації на успіх, чимала заслуга головного тренера - Віктора Лозового. На жаль, здібний, технічний Владислав Кульпа (76) не зміг повторити успіх товариша - перебороти доволі сильного болгарина. Чесно кажучи, не встиг розпитати Влада про причини невдалого виступу. Треба сказати, Кульпа теж завзято йшов вперед, намагався перебороти суперника, розкрити його, однак, якась незібраність - руки хлопця часто розлітались сторонами, чи навіть, втома, може Влад перетренувався і не встиг відновитися ( це, зазначу, лише припущення) не дозволили украінцю здобути жаданну перемогу. Програв борцю із Казахстану найлегший член збірної - Масик (42кг.) Прикроі поразки зазнав Ельмар Нуралієв (69кг). Причому вихованець Заслуженого тренера України Миколая Єларінова, міг цілком здолати американця. Блискучий кидок через груди на чотири бали, довів чудову підготовку Нуралієва. Однак, на краю килима, Ельмар майже виривається з рук суперника, але не розвертається до центру чи вбік, а падає на живіт і втрачає бали. Щоб заспокоїти досвідченого наставника і відігратись, Нуралієв, який має в арсеналі великий запас коронок, в стійці, трішки метушливо, йде в корпус, намагаючись ще раз здійснити відпрацьований до автоматизму, кидок через себе, не встигає здійснити захоплення, включити ноги, валиться на спину і програє зустріч. Дуже прикра, не логічна, на мій погляд, безглузда поразка. Нуралієв мав бути в призерах. Можливо, хлопець перехвилювався. Дуже емоційно Ельмар прагнув перемоги. Його комбінаційність інколи випереджала ситуацію. Тим більше, американець діяв неквапливо, виважено й усвідомлено.

Про Грушина слід сказати головне - Саша, спортсмен з характером, виправив основний свій недолік. Став прямо. Нарешті. Перестав відводити таз. Ноги в нього майже постійно були на місці. Це дозволило Олександрові краще контролювати суперників. Тренерському штабу неймовірними зусиллями, все ж таки вдалося поставити спортсмена в класичну стійку. І малюнок боротьби, відразу змінився. Сама боротьба стала більш агресивною. Боровся Грушин упевнено, активно. Весь час намагався тиснути суперника.

Власне, всі сутички кожен бажаючий, зможе "наживо"переглянути на сайті FILA і створити особисту думку про виступи наших класиків, але не зможу не зупинитися чи не найдраматичнішій сутичці чемпіонату між Іваном Черкасом (46) і спортсменом з Туреччини Остеном. Дивитися цей яскравий чвертьфінал без емоцій, некоректних висловів, та щирого обурення, неможливо. Принаймні мені, не вдалося. Пояснити дії арбітра складно. Хоча напочатку все пішло, як по маслу. Вже на двадцятій секунді Іван переводить суперника в партер, здобуває два бали. І починає "розкатувати" зпантеличеного турка. Той намагається стояти, однак катить Іван безперервно, і менше ніж за хвилину здобуває чисту технічну перемогу, з рахунком 8:0. Здавалося б все. Черкас блискуче переміг. Але програвша сторона кидає протест. Не відразу, слід зазначити, після допущеноі "помилки" суддів, а після закінчення сутички із чистом результатом на користь українця. Так, втрачати тренерам нічого. Секунданти бурхливо переконують суддів, що українець перевів іхнього підопічного через ногу. На відео чітко видно, як на очах десятків суддів, Черкас чисто переводить суперника в нижнє положення. Боковий суддя, відразу, це видно на відео, дає - два бали. Прошу всіх переглянути цей епізод, сам зробив це разів з п"ять, і пересвідчитися, що через певну зціпленість ніг, якщо дивитися уважно, ніякого зацепу не було. І судді виносять правильне рішення. Однак, під тиском, шаленим впливом секундантів, вболівальників, представників турецькоі команди, судді, замість того, щоб зробити зауваження секундантам за галас та нахабство, несподівано змінюють рішення. Уявляєте?

Вони безпідставно скасовують результат зустрічі. Без причин, можливо через хвилювання, приймають протест, який було кинуто із запізненням, та обнуляють результат сутички?!!! І боротьба починається далі, з нуля. Це що, вибачте, за коні? Це взагалі, чемпіонат світу чи першість ЖЕКу?! Причому арбітр, який правильно вів суддівство, це видно з його розгубленоі поведінки, явно не погоджується з таким рішенням. Можливо, саме в цій ситуаціі Черкас мав би бігти до столу керівника килиму, і на пальцях доказувати суддям, що він діяв за правилами. Принаймні, поборотися за свою перемогу. Зробити те, про що не так давно, на Чемпіонаті України серед чоловіків в Запоріжжі, говорив Віталій Волошин. Насамперед, сам борець, наголосив державний тренер, має невід"ємне право відстоювати свою перемогу. Але несподіваний, я би сказав, абсурдний поворот, настільки вразив і Ваню і тренерів, що слів для аргументів в них просто не знайшлося. Так, тренерів можна зрозуміти. Вони не звикли кричати і поводитися як на базарі. Турецька сторона не раз кидала протести. І по суті завдяки дружньму нахабству вони і виторгували цю нечесну перемогу. Хоча, на мій погляд, незважаючи ні на що, слід було змагатися, сперечатися за перемогу! Можливо саме бездіяльність представників команди України дозволила суддям поставити під сумнів очевидну картинку, й схилитися на бік протилежноі сторони. Переконаний, не можна миритися з неправдою. І коли ми погоджуємося, тобто визнаємо поразку, ми самі винні у рішенні суддів.

Боротьба, шановні колеги, продовжується і за килимом. І якщо наш хлопець переміг, а Черкас справді переміг, ми не повинні мовчки дарувати перемогу будь-кому. Безумовно, Іван після такого вироку теж розгубився. Коли в тебе абсолютно незрозуміло, можна сказати нагло крадуть перемогу, це вже є дії не за правилами. Але ж будемо відвертими, завжди були і будуть питання з необ"єктивного суддівства. Звісно найкращий аргумент - туше. Чиста технічна - це теж перемога. І варто зрозуміти кожному борцю, незалежно від віку, та категорії - ти, і тільки ти відповідаєшь на килимі за свою перемогу. Переміг? Не дивись на тренера. В цю хвилину вирішується саме твоя доля! То ж іди й відстоюй свою позицію. Здобудь перемогу і в спілкуванні з суддями. Покажи свій чемпіонський характер. Судді не є тобі ворогами. Вони повинні відчути, що ти готовий битися за чесну перемогу. То ж покажи, що ти борець, що тобі не байдуже, що вони вирішують, і будешь боротися за результат, уперто доводити свою правоту, а не стояти безголосо, як потерпілий. Ти переміг? То ж поводься як переможець. І тоді судді, коли відчують твій чемпіонський настрой, обов"язково прислухаються до тебе. І ти обов"язково переможешь.

Ніколи не здавайся. Іване, ти чудово боровся і не програв! Це бачили всі. На майбутнє, друже, запам"ятай - ніколи не погоджуйся з неправдою. Чому, поясни, ти повинен починати сутичку з початку, в якій вже чисто переміг? Схопи суперника, посміхнись, і скажи: " Шановні, судді, зараз вам все поясню" І покажи, як на тренуванні, як ти провів той перевід до низу. І доведи, що ніг не було. Може це нестандартний підхід, але всі мають побачити, що ти все робишь за правилами. Звісно, вже нічого не змінешь. Потяг пішов. І все ж прикро, мене аж тіпало від несправедливості, що за невідомих причин, дорослі, досвідчені чоловіки тупо вкрали перемогу в нормального пацана. Як би там не було, але так безпринципно судити, щоб хто не казав, на світовому чемпіонаті - злочинно. Ви ж хлопців ламаєте, негідники. Проти такого свавілля має бути розроблений чіткий алгоритм офіційних дій! Принаймні, на ім"я головного судді має бути своєчасно подано офіційного листа- апеляцію. Якщо судді неправильно побачили відео-повтор, протест, на мій погляд, мали б викинути українці, і спокійно довести всім, що ніг не було. І перемога є чистою.

Олександр Пастухов